Поділитись
Першочергово потрібно розуміти, що проблеми на українському ринку праці системні і багато в чому не надто пов’язані із пандемією коронавірусу.
На жаль, як до пандемії, так і в її період Україна є великим нетто-експортером робочої сили за кордон. Йдеться про 6-7 млн. наших співвітчизників, які систематично працюють в інших країнах. Велика частина з них не планує повертатися, перевозить сім’ї, відкриває власний бізнес.
На це звертає увагу голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
Він розповів: трудова міграція набуває обертів. За перше півріччя 2021 року у Польщі видано українцям понад 400 тисяч робочих віз, а за весь 2020 рік –500 тисяч.
Загальною тенденцією в період пандемії, як в Україні, так і світі, є зростання безробіття. До прикладу, за перше півріччя 2021 року в Україні зафіксовано найвищий рівень безробіття за чотири роки - в середньому 10,5%. Чому для нас це більш критичний показник, ніж для інших держав? По-перше, є тенденція до параллельного скорочення загальної чисельності зайнятого населення. Кількість економічно активних громадян і громадян пенсійного віку зрівнялася. Це при тому, що пенсійна реформа не завершена і досі базується на солідарній системі. А доходи зайнятих громадян на 75% спрямовуються на базові речі, такі як комірне, оплата житла, продуктового кошика і т.д. Надто малий відсоток населення має системні заощадження.
Друге – в структурі цього зайнятого населення вже є брак робочих спеціальностей, вузькопрофільних кадрів. У промисловості 25% затребуваних вакансій для кваліфікованих працівників з інструментом, при цьому роботодавці можуть місяцями шукати кадри на доволі пристойну зарплату в 15-20 тис. грн. Не вистачає кадрів аграріям, переробній промисловості.
"Те ж саме стосується і медичної сфери. Тут є шалений брак фахівців в напрямку імунології, епідеміології, пульмонології, лікарів-інфекціоністів. Чи помічаєте, що це самі ті спеціалісти, які найбільш затребувані в процесі боротьби з пандемією? Ні в 2020, ні в 2021 додаткового розширення штату цих відділень, фінансування тощо не проводилося", - вважає Анатолій Кінах.
Лікарі отримують «ковідні» доплати із великими затримками і часто – не в повному обсязі.
Які ще зміни принесла пандемія ринку праці?
Бізнес мінімізує власні витрати, оптимізує штати. Якщо раніше компанія могла дозволити собі мати регіональні офіси чи представництва, то зараз значна частина перейшла на інформаційну, онлайн-комунікацію, режим нерегулярних відряджень тощо.
Під певне скорочення потрапили такі спеціальності, як HR-менеджери, маркетологи, адміністративний персонал, різноманітні помічники, консультанти, а також працівники сфери послуг.
Низка локдаунів та обмежень призвели до банкрутства частини малого і навіть подекуди середнього підприємництва. В Україні, попри всі заклики і пропозиції ділової спільноти, так і не введена системна антикризова програма підтримки самозайнятості і ринку праці в цілому. Аномальний ріст цін на енергоносії, чергові виклики «червоної зони» в столиці та більшості областях, відсутність належного доступу до кредитних ресурсів негативно впливають на економічні показники і становище бізнесу.
Щодо вакцинації працівників, то більшість компаній зі сфери послуг, особливо у великих містах, вирішило це питання. Працівники здебільшого імунізувалися. Що стосується дрібного підприємництва, власників невеликих кіосків тощо, то тут ситуація дещо інша.
"Інформування населення щодо необхідності щеплення було надто слабким, поверхневим. Наразі ж, на піку нової хвилі пандемії, українців буквально змушують щепитися, при цьому не проводиться паралельно робота із відокремленням тих, хто вже перехворів, має якісь протипоказання до вакцинації або ж є хворим на момент імунізації. Це також впливає на рівень страху і недовіри громадян, провокує певні проблеми щодо повноцінної роботи бізнесу", - підсумував Анатолій Кінах.
Збереження і розвиток трудового потенціалу - у фокусі уваги НТСЕР. Тут пропонують всім соціальним партнерам - уряду, роботодавцям і профспілкам - разом погодити стратегію модернізації трудового законодавства, стимулювання самозайнятості як джерела нових робочих місць.
Цей пріоритет роботи Національної ради підтримує і ділова спільнота. Зокрема, Український союз промисловців і підприємців також направив уряду свої пропозиції щодо національного ринку праці, платоспроможності населення, подолання заборгованостей по виплаті заробітних плат в промисловості тощо.