Поділитись
Вимагаючи від влади розробки чіткої системної та професійної антикризової програми, треба починати з перезавантаження банківської системи України. Попри дані про те, що почувається вона непогано – лише за 2019р. банківський сектор показав рекордний прибуток до 60 млрд грн, що втричі більше, ніж за 2018-го, є всі підстави стверджувати, що вона знаходиться в кризі, є деформованою та неефективною. За 2019 обсяг кредитування реального сектору впав на 65 млрд. грн. Які функції, наприклад, виконують Федеральна резервна система в США, Центробанк в ЄС? Основних дві: стримування інфляції та стимулювання економіки. Національний банк України зовсім не займається проблематикою підтримки та розвитку економіки. Таку думку президент УСПП, екс-прем’єр-міністр України Анатолій Кінах висловив в ефірі одного з національних телеканалів.
«В останні два роки відбулося стимулювання попиту банків на ОВДП та депозитні сертифікати, доходність яких в деякі місяці доходила до 18-19%. Це дозволило спекулянтам-нерезидентам завести в Україну $4,3 млрд, що, безумовно, зміцнило гривню, але не тими засобами, які потребувала економіка – збільшенням притоку прямих іноземних інвестицій, ростом виробництва і експорту високотехнологічних товарів. Це означає, що в разі втрати інтересу нерезидентів до українського ринку ОВДП (наприклад, світова фінансова криза, погіршення зовнішньої кон’юнктури на сировинні товари) відновиться девальвація. При цьому різке зміцнення гривні призвело до суттєвих втрат експортерів, заробітчан, бюджету і всіх українських платників податків на загальну суму близько $5 млрд. І головне – втягнуті в спекуляції з ОВДП банки кинули напризволяще економіку, залишили її в ситуації фінансового голоду», – наголошує Анатолій Кінах.
Промисловість, особливо ті її сфери, як орієнтовані на створення технологічної продукції з високою доданою вартістю, бюджетоутворюючі галузі – авіапром, автомобіле-, судно-, ракето-космічне будування тощо традиційно потребують значних фінансових ресурсів, програм кредитування на нові технології, модернізацію, та й поточну діяльність. Лише таким чином можна зміцнити їх конкурентоспроможність, зберегти робочі місця, врятувати економіку від скочування в сировинну яму. Саме тому Антикризова рада громадських організацій, УСПП вимагають від Національного банку України, уряду разом з парламентом негайно ухвалити спеціальну програму (чи програми по галузям, які уряд визначить пріоритетними) доступу виробників до кредитних ресурсів, враховуючи, що ситуація ускладнюється гальмуванням економіки через пандемію коронавірусу.
Така програма має передбачати подальше зниження вартості кредитування засобами монетарної політики через зниження ключової ставки НБУ, застосування механізмів довгострокового рефінансування банків задля спрямування кредитів у реальний сектор, створення умов доступу до стартового капіталу для малого та середнього бізнесу. Державним банкам слід здійснювати довгострокове кредитування держзамовників в національній валюті під проекти локалізації виробництва складної техніки в Україні тощо. Кредитування і фінансове оздоровлення економіки з використанням перевірених і відомих у всьому світі в антикризових механізмів – ось що має бути пріоритетом як НБУ, так і банківської системи взагалі.
«Ми мусимо продовжити співпрацю с міжнародними фінансовими інституціями, МВФ, залучати кредити та інвестиції з-за кордону, в цьому немає нічого поганого. Але такі програми повинні бути націлені на розвиток української економіки, модернізацію промисловості, зростання вітчизняної конкурентоспроможності. Не можна допускати, щоб стосунки з міжнародними кредиторами, невиразна політика Національного банку та відстороненість його від потреб реальної економіки призводили до втрати Україною свого економічного та монетарного суверенітету», – підсумував лідер промислової спільноти.