Поділитись
Уповільнення економічного зростання, зниження промислового виробництва, ресурсна незбалансованість держбюджету — такі виклики сьогодні стоять перед Україною, що вже понад 3,5 роки живе у стані повномасштабної війни з російським агресором.
Наразі парламент розглядає проєкти Державного бюджету на 2026 рік та Програми діяльності Кабінету Міністрів, які мають визначити економічну політику країни на наступний період.
Ці питання розглянули на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану при УСПП за участі представників ВРУ, Уряду, бізнесу, профспілок і наукових установ. Експерти окреслили ключові проблеми, що потребують термінового реагування, та напрацювали пропозиції для органів влади.
За підсумками першого півріччя реальний ВВП зріс лише на 0,9%, а у другому кварталі — на 0,7% (для порівняння: у 2023 році 5,5%, у 2024 році 2,9%). Промислове виробництво скоротилося на 3,9%, аграрне — на 14%. За даними ЦЕС, підприємства використовують свої виробничі потужності лише на 65%, що свідчить про нестачу стимулів для інвестицій і відновлення.
Учасники Антикризового штабу висловили стурбованість ресурсною незбалансованістю проєкту бюджету-2026. Потреба у зовнішньому фінансуванні становить 46 млрд доларів, стабільно забезпечених джерел — лише 26 млрд. Також занепокоєння викликають заморожені соціальні стандарти, які знижують купівельну спроможність населення і гальмують внутрішній попит; потрібен пошук ресурсів для збільшення завантаження оборонно-промислового комплексу через ризики можливого скорочення постачань техніки та озброєння з-за кордону, тощо.
Проєкт Програми діяльності Кабінету Міністрів не містить результатів попереднього аудиту, чітких пріоритетів. Відсутні кроки щодо реалізації стратегії демографічного розвитку, відновлення соціальної інфраструктури для ВПО, перенавчання кадрів. Слабо прописані промислова й аграрна політика — на тлі ліквідації профільних міністерств це створює додаткові ризики.
Енергетика: бракує антикризового мобілізаційного управління
Окрема і найбільш значна частина обговорення стосувалася енергетичної безпеки, яка залишається однією з найвразливіших сфер через постійні ворожі атаки на критичну інфраструктуру. Учасники констатували: в системі управління бракує антикризових мобілізаційних дій — як на рівні координації, так і на рівні виконавчої відповідальності.
Антикризовий штаб уже неодноразово піднімав це питання, звертаючись до органів влади та РНБОУ. Раніше було рекомендовано проаналізувати виконання Указу Президента №737/2023 і вжити заходів щодо невиконаних завдань. Також запропоновано створити в Уряді відповідальну посаду високого рівня (віце-прем’єра або першого віце-прем’єра), який би координував державну політику в енергетичній сфері та забезпечував її професійне управління.
Президент УСПП Анатолій Кінах нагадав, що аудит Рахункової палати підтвердив недоліки у реалізації урядової програми із захисту критичної енергетичної інфраструктури у 2023–2024 роках.
Експериментальний проєкт Уряду, координацію якого було доручено Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України, не відповідав вимогам сучасного проєктного менеджменту:
- не визначено показники ефективності, обсяги ресурсів та ролі учасників;
- недосконала система моніторингу та звітування;
- фінансування здійснювалося з несталих джерел;
Державне агентство, не будучи профільним органом у сфері захисту критичної енергетичної інфраструктури, не мало досвіду у розробці спеціалізованих інженерних рішень.
«Маємо зробити висновки й перейти від декларацій до реальних антикризових рішень в енергосистемі. Це питання виживання економіки в зимовий період», — наголосив Анатолій Кінах.
За підсумками засідання Антикризовий штаб направить пропозиції органам влади щодо мобілізаційних дій у сфері енергетики, щоб забезпечити стабільне проходження опалювального сезону 2025–2026.
Монетарна політика потребує вдосконалення
Учасники відмітили потребу вдосконалення монетарної політики, передусім у частині розширення доступу економічно активних підприємств до кредитних ресурсів. Відповідні обґрунтування АШ і УСПП вже надавали Уряду, Нацбанку.
Експерти наголошують: значна частина зовнішніх фінансових надходжень нині відволікається від цілей відновлення й розвитку виробництва, у тому числі експортно орієнтованого, і фактично акумулюється у «рекордних» золотовалютних резервах Національного банку. Станом на 1 жовтня 2025 року міжнародні резерви України становили $46,6 млрд - такий рівень забезпечує покриття понад 5 місяців майбутнього імпорту (при нормативі у 3), що свідчить про надлишкову концентрацію ресурсів у фінансовому секторі замість спрямування їх у реальний.
У банківській системі спостерігається тенденція, коли комерційним банкам вигідніше вкладати кошти в депозитні сертифікати НБУ, ніж кредитувати бізнес.
«Ми готуємо відповідні висновки експертів для Верховної Ради та профільних комітетів, щоб разом із Нацбанком і представниками реального сектору економіки напрацювати більш збалансовану, ефективну політику», — наголосив президент УСПП.
Антикризовий штаб підкреслив: нині потрібні узгоджені дії Уряду, парламенту, бізнесу та фахової спільноти, спрямовані на зміцнення економічного потенціалу України, посилення стійкості та ресурсної самодостатності держави. Політика у ключових сферах — промисловості, малого та середнього бізнесу, енергетики, ринку праці тощо — має бути взаємопов’язаною та збалансованою, спрямованою на досягнення єдиної мети економічного зростання. Особливо важливо створювати сприятливі умови для національного виробника й розвитку локалізованого виробництва.
Зрештою, ефективна економічна політика неможлива без підвищення якості державного управління. Йдеться не лише про оптимізацію структури органів влади, а насамперед — про посилення їхньої спроможності оперативно реагувати на виклики, координувати дії між відомствами, забезпечувати прозоре й результативне використання ресурсів. Бізнес-спільнота наполягає: необхідно зміцнювати інституційну відповідальність, покращувати управлінські процеси та впроваджувати сучасні інструменти аналізу й планування, щоб державна політика реально сприяла розвитку економіки, а не лише адмініструванню поточних процесів.