Поділитись
Конференція із відновлення України в Лондоні продемонструвала 3 важливі месиджі.
По-перше, підтримка України триває і триватиме. У цьому немає сумнівів. З початку 2023 року Україна отримала від міжнародних партнерів $20 млрд допомоги. Також прийнято рішення Світового банку про виділення додаткових $1,5 млрд., підписано 4-річний меморандум з МВФ, значні зобов'язання взяв на себе Євросоюз (до 50 млрд. євро в найближчі роки).
Саме це дозволило стабілізувати українську економіку та навіть зумовило позитивний тренд її незначного зростання - у першому кварталі цього року на 2,4%. Дещо сповільнилась інфляція - у червні на рівні 15%, а золотовалютні резерви становлять $37,3 млрд.
У той же час посилюються потреби у стратегуванні відновлення України.
Поки що партнери зосереджуються на поточній підтримці, в межах вирішення оперативних задач. Про інвестування у “Велику відбудову”, в конкретні сектори економіки (переробка, добувна промисловість, машинобудування) не йдеться.
І третє. Рік тому, на конференції в Лугано усі учасники цього процесу отримали певні домашні завдання. За цей час практично ніхто цих завдань повною мірою не виконав.
Україна все ще продовжує працювати над національною стратегією відновлення від наслідків війни.
На цьому наголосили учасники засідання Українського союзу промисловців і підприємців та Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. До заходу долучилося керівництво окремих парламентських фракцій, урядовці, представники Національного інституту стратегічних досліджень, НАН України, галузеві асоціації промисловців, громадські експерти тощо.
“Державна економічна політика потребує невідкладних змін в бік зміцнення власної самодостатньості. Не можна спиратися виключно на фінансування з боку наших міжнародних партнерів, має працювати українська промисловість, бізнес, формуватися сприятливий інвестиційний клімат - попри ризики воєнного стану. Важливо зробити акцент на збереження і розвиток людського потенціалу. За даними ООН, за кордоном 6,3 млн. українських біженців, у тому числі в ЄС 5,1 млн. 40% з них офіційно працевлаштувалися. Є тенденція до посилення бізнес-міграції, адже в ЄС менше податкове навантаження та кращий доступ до кредитів”, - повідомив президент УСПП Анатолій Кінах.
За його словами, низка ініціатив уряду або ж парламенту - законопроєкт №8401, що повертає довоєнні перевірки і штрафи, досі не прийняті План порятунку ГМК галузі, відсутність активної співпраці щодо доступу до фінансових ресурсів уряду та НБУ тощо - погіршують економічну ситуацію в країні.
Натомість, на основі пропозицій Антикризового штабу прийняті Рекомендації Комітету ВРУ з питань економічної політики, також на фінальному етапі проєкт рішення РНБОУ “Стійкість економіки в умовах воєнного стану”. Ці документи мають нормативний характер та покликані пришвидшити прийняття комплексного Плану відновлення України.
На думку присутніх, така стратегія відновлення повинна виконати дві важливі речі.
Перша - це реальний, вимірюваний вплив на зростання економіки, друга- містити внутрішні рушії для цього.
“ В рамках такої державної української стратегії має бути вироблене цілісне бачення структури національної економіки з урахуванням цілей європейської інтеграції. До переліку ключових реформ обов'язково потрібно включити формування сучасної промислової політики на європейських засадах. Європа володіє потужними інструментаріями промислової політики, які включають в себе комбінацію фінансово-економічних, інституційних інструментів, які спрямовані на структурні зміни в економіці. Це має бути побудоване в Україні”, - підкреслив Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.
Це ж саме стосується розвитку агросектору України. Наразі урядова стратегія тут орієнтується тільки на те, щоб посилити спроможність АПК до зберігання врожаю.
Насправді, тут обов'язково має бути додано потужності щодо перероблення аграрної сировини, щодо розбудови бази тваринництва, особливо в контексті наслідків катастрофи на Каховській ГЕС, зміцнення агропромислової інтеграції, тобто взаємодії з комплементарними секторами промисловості.
Фактично, Мінагрополітики сьогодні не займається формуванням такої стратегії розвитку агросектору, сподіваючись на ринкові інструменти, хоча в даних умовах це не спрацює.
Протести європейських фермерів проти української агросировини, запроваджені аж до вересня цього року обмеження на імпорт в окремі країни ЄС, свідчать про потребу переорієнтації на переробку.
Дуже важливо включити до переліку заходів Плану відновлення продовження реформи децентралізації і посилення спроможності громад. Вони мають отримати нові повноваження щодо зміцнення своєї фінансової бази, стимулювання місцевої економіки.
Загалом План відновлення повинен спиратися і на політику, у тому числі, Національного банку щодо сприяння включення банківської системи України у процес подолання наслідків війни та повоєнної відбудови.
“Фінансова бюджетна політика і взагалі політика пріоритетів в Україні повинна складатися і розроблятися вже сьогодні з тим, щоб ми поступово входили в процес нарощення економічного зростання. Інакше він може затягнутися на роки, якщо не на десятиліття”, - підкреслив доктор економічних наук, професор, академік НАН України Валерій Геєць.
Він погодився із тим, що неприпустимо приймати законопроєкти чи оголошувати реформи без прогнозу наслідків для економіки країни.
За його словами, НАН України розробила відповідні методи, інформаційні інструменти щодо прогнозування наслідків прийняття тих чи інших нормативних актів, відтак, закликав парламент і уряд користуватися ними.
Також експерт відзначив, що енергетичний сектор України відіграватиме одну із важливих ролей в Плані повоєнного відновлення. Тут однозначно необхідним є приєднання до європейського зеленого курсу.
“В цій частині маємо напрацювання, які найближчим часом внесемо до РНБОУ. До прикладу, сфера ядерної енергетики. У ній відбувається своя трансформація, розвиваються так звані малі модульні реактори, які можуть серйозно диверсифікувати наші енергетичні можливості. І зрозуміло, що це лише один із прикладів того, як нові технології можуть працювати на благо економіки України”, - зазначив Валерій Геєць.
За підсумками засідання Антикризового штабу та УСПП будуть сформовані рекомендації для уряду, Верховної Ради, Офісу президента щодо доопрацювання єдиного варіанту Плану відновлення України, супроводження його галузевими програмами розвитку, проєктами та початку його реалізації вже в 2023 році.