Поділитись
У Києві відбувся круглий стіл «Господарський кодекс України: pro et contra. Обговорення законопроєкту р.н. 6013 (друге читання)», який зібрав для експертного обговорення представників бізнесу, суддів та науковців. Організатор – «Юридична практика».
Дискусія з приводу положень законопроєкту № 6013, який серед іншого передбачає скасування Господарського кодексу України, є важливою як для представників українського бізнесу, так і для суспільства в цілому.
Нагадаємо, що Український союз промисловців і підприємців вже провів експертні обговорення за участі адвокатської та суддівської спільноти, науковців, бізнесу, за підсумками якого сформульована однозначна позиція: положення законопроєкту № 6013 суперечать міжнародним та європейським підходам до правового регулювання господарської діяльності.
Відповідна Резолюція була спрямована до ВРУ, Уряду та Офісу президента.
За словами президента Українського союзу промисловців і підприємців, голови Об’єднання організацій роботодавців України, співголови Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолія Кінаха, у вказаному законопроєкті сконцентровані масштабні ризики для економіки України.
«Якщо ми пропагуємо ту сировинну модель економіки, яка сформувалася за всі роки незалежності, то марно мріяти про повернення людей в Україну та про її ефективний розвиток», — наголосив Анатолій Кінах.
На його переконання, законопроєкт № 6013 створює велику загрозу для розвитку України як конкурентоспроможної держав.
«Ефективність і конкурентоспроможність підприємства залежить не від форми власності чи методів господарювання, а насамперед від ефективного менеджменту та правил гри, які формуються в економіці конкретної держави. Тому сьогодні проєкт № 6013 не має права на життя», — зауважив президент УСПП.
Також, на переконання спікера, реформування юридичних осіб, передбачене цим законопроєктом, в умовах воєнного стану формує ризики різкого зниження спроможності України виробляти власний ресурс. За словами Анатолія Кінаха, той фактор нестабільності, який закладається цим законопроєктом, буде протидіяти покращенню інвестиційного клімату України, і на цьому наголошують міжнародні партнери.
Заступник виконавчого директора Асоціації міст України, директор Аналітичного центру АМУ Ярослав Рабошук зазначив, що Асоціація не підтримала законопроєкт № 6013. Він назвав три пункти, які турбують представників місцевого самоврядування.
По-перше, законопроєкт № 6013 містить пряму заборону створення комунальних підприємств. І по суті, територіальні громади позбавляються конституційного права на відповідні дії (наприклад, заклади охорони здоров’я сьогодні є комунальними підприємствами).
По-друге, він передбачає, що майно територіальних громад має бути передано у власність господарських товариств.
Третьою тезою проти прийняття законопроєкту № 6013 є те, що ним не запропоновано внесення будь-яких змін до Бюджетного кодексу, який, своєю чергою, передбачає, що джерелом доходів місцевих бюджетів є доходи від комунальних підприємств.
Дискусію продовжив виступ члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді Олени Беляневич. Вона проаналізувала наслідки прийняття законопроєкту № 6013 для енергетичної галузі, зокрема імпорту електроенергії з ЄС. Пані Беляневич звернула увагу, що після того як з’явився законопроєкт № 6013, секретаріат Енергетичного співтовариства повідомив українському уряду, що у випадку скасування Господарського кодексу сертифікація національного оператора може бути скасована, оскільки у Співтовариства не буде можливості оцінити, наскільки цей оператор є незалежним від уряду та інших осіб в Україні.
Наталія Богацька, голова Асоціації суддів господарських судів, продовжуючи роботу круглого столу, представила позицію суддів господарської юрисдикції. Вона, зокрема, звернула увагу, що занепокоєння викликає те, що з прийняттям законопроєкту № 6013 буде порушена основа господарського законодавства, та відповідно, втрачена правова визначеність і зрозумілість для учасників господарських правовідносин. Стане незрозуміло, яким чином їм діяти та як захищати свої права. А також доповідачка наголосила, що судді обстоюють не просто збереження ГК, а модернізацію законодавства зі збереженням основоположної ролі ГК саме як кодифікованого акта, основна функція якого – систематизувати розгалужене законодавство.
Пані Богацька також підтримала тезу щодо недоцільності впровадження таких радикальних змін, які запропоновано законопроєктом № 6013, через відсутність системного аналізу наслідків одночасної корпоратизації як державного, так і комунального майна, особливо під час війни та в повоєнний період. Вона підкреслила, що правова невизначеність неодмінно призведе до збільшення звернень до суду за захистом порушених прав.
З використанням фото- і текстових матеріалів «Юридичної практики»