Поділитись
Поновлення масованих і цілеспрямованих атак російського агресора знову поставили під загрозу стабільність української енергосистеми. За попередні роки внаслідок ворожих обстрілів були втрачені десятки енергоблоків теплових та гідроелектростанцій, серйозно пошкоджено об’єкти генерації й розподілу. За оцінками експертів, було виведено із ладу загалом до 11 ГВт потужностей. У таких умовах, наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП) та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, держава має діяти у мобілізаційному антикризовому режимі, а не в «рутинному» форматі управління чи спорадичного реагування.
Частина українських ТЕС і ТЕЦ зруйнована, пошкоджена або виведена з експлуатації. Із 12 великих теплоелектростанцій працює лише половина, а значна частина теплоцентралей потребує аварійних ремонтів. Нині атомна енергетика забезпечує близько 55% генерації, теплова — приблизно 25%, решта припадає на гідро- та відновлювані джерела.
Такі перекоси підвищують ризики дефіциту електроенергії у пікові зимові періоди, коли будь-яка додаткова атака може поглибити ситуацію. Хоча міністерка енергетики Світлана Гринчук заявляла, що невдовзі мають бути готовими 17,6 ГВт потужності, розвивається розподілена генерація: цього року вже введено 194 МВт, а до кінця року планується ще понад 380 МВт.
Це позитивний, але недостатній темп для України, адже становить менше, ніж 1% від загального балансу системи. Навіть якщо до кінця року додадуться ще 380 МВт, це буде приблизно 0,5–1 ГВт. Для забезпечення енергетичної стійкості країна має вводити не менше 1 ГВт нових розподілених потужностей щороку.
Проблеми поглиблюються через неузгодженість дій між різними гілками влади, відсутність чіткої координації між енергетичними компаніями, міністерствами й місцевими органами влади.
Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб стійкості економіки закликають Уряд перейти до єдиного центру управління енергетичною системою в кризових умовах.
Пропонується ввести посаду віце-прем’єр-міністра (або першого віце-прем’єра), відповідального за координацію політики у сфері енергетики, відновлення об’єктів генерації, взаємодію з громадами та бізнесом, міжнародними партнерами.
Також УСПП пропонує створити міжвідомчий антикризовий орган із залученням провідних енергетиків, науковців, представників Міністерства енергетики, Мінінфраструктури, місцевої влади й національних енергокомпаній. Цей орган має розробляти погоджені пропозиції щодо мінімізації втрат, забезпечення стійкості енергопостачання та оперативного реагування на наслідки обстрілів — особливо в регіонах, де ситуація погіршується, як, наприклад, зараз у Чернігівській, Харківській областях.
«Ми повинні вийти на рівень стратегічного енергетичного командування. Координація дій, швидке ухвалення рішень, контроль результатів і професійна експертиза мають бути об’єднані в єдину систему», — наголосили в УСПП.
Під час наймасованіших атак 2023-2024 років міжнародні партнери надали Україні значну кількість обладнання для відновлення енергетики. Проте, за словами експертів, частина цього ресурсу залишилася невикористаною або не достатньо добре інтегрованою в мережу через нестачу узгоджених схем підключення, кадрів і логістичних рішень. Це ще раз доводить: без єдиного кризового управлінського центру неможливо ефективно використовувати міжнародну допомогу та внутрішні ресурси.
Покращення ситуації в енергетиці напряму залежить від результативності спільних дій Уряду, місцевої влади та бізнесу. Серед ключових кроків, які пропонує УСПП:
- Децентралізація енергосистеми — розвиток локальних джерел енергії, малих ТЕЦ і систем полігенерації, щоб мінімізувати наслідки атак на великі об’єкти.
- Прискорене відновлення і ремонт енергетичної інфраструктури з обов’язковим захистом критичних об’єктів.
- Розбудова маневрових і балансувальних потужностей — сучасних систем накопичення енергії, газових турбін, мобільних генераторних станцій.
- Розширення інтеграції з енергетичною системою ЄС (ENTSO-E).
- Розвиток відновлюваної енергетики — особливо в громадах, де є потенціал для біоенергетики, сонячних і вітрових станцій.
Наприкінці жовтня Антикризовий штаб проведе цільове засідання, присвячене питанням енергетичної безпеки. УСПП нагадує, що раніше рішення штабу були частково враховані Урядом, НКРЕКП і навіть виносилися на розгляд РНБО, але комплексного підходу до захисту і розвитку енергосистеми досі немає.
«Попереду складна зима. Злагоджені дії влади, бізнесу і громад дозволять зберегти енергетичну стійкість країни», — підсумували в УСПП.