Поділитись
У рамках проєкту Об'єднання організацій роботодавців України (ООРУ) Green Energy Help Desk ми виділили найважливіше із виступу спікера 2 навчального модулю, керівника центру енергоаудиту та енергоменеджменту Асоціації енергоаудиторів України Віктора Литвина про те, як підприємствам впровадити системний енергоменеджмент, які кроки потрібні для цього на практиці та чому це стає критично важливим у період відновлення української економіки.
—Чому тема енергоменеджменту сьогодні на часі як ніколи?
— Сучасний український бізнес працює в умовах постійних викликів — повномасштабної війни з російським агресором, ворожих обстрілів, зростання цін на енергоносії, загроз для енергосистеми, логістичних ускладнень. У цих умовах системний енергоменеджмент — це не просто про економію, а про стабільність, конкурентоспроможність і виживання. Ми говоримо про підхід, який дозволяє підприємству ефективно використовувати ресурси, знижувати енергетичні ризики та вибудовувати стійку модель розвитку.
— У чому полягає суть енергоменеджменту? Це більше про технології чи про управління?
— Енергоменеджмент — це передусім управлінська функція. Йдеться про постійний процес — планування, впровадження, моніторинг, аналіз і вдосконалення енергетичних показників підприємства. Так, технології є важливою частиною, але головне — це системна організація: визначення цілей, політики, обов’язків, а також налагодження процесів збору та аналізу енергетичних даних. В даному контексті енергетичний менеджмент повинен вирішувати не лише питання оптимізації енергоспоживання, а і завдання щодо вибору оптимальної конфігурації власних генеруючих потужностей та керування ними з огляду на доступність та ціни на ринках електричної енергії та природнього газу. Але ефективне управління енергетичними потоками відкриває широкі можливості для зниження затрат на енергопостачання, а також для переходу зі статуса «споживач» до статусу «виробника» енергії.
- Зупинимось детальніше на самому понятті енергоменеджменту. Як він працює на практиці, і чому цей підхід сьогодні вважається стратегічним для українського бізнесу?
— Енергоменеджмент — це не просто набір технічних заходів. Це системний підхід до управління енергоспоживанням на підприємстві. Його мета — забезпечити ефективне використання енергетичних ресурсів, зменшити витрати, знизити залежність від зовнішніх енергопостачальників і впливати на конкурентоспроможність бізнесу.
Фактично, ми говоримо про управлінський цикл, що включає кілька ключових етапів: аналіз поточної ситуації, планування, впровадження заходів, моніторинг результатів і постійне вдосконалення. Важливо, щоб цей процес був інтегрований у загальну систему менеджменту підприємства, а не функціонував окремо.
На практиці це починається з того, що керівництво підприємства ухвалює рішення впровадити енергоменеджмент. Призначається відповідальна особа — енергоменеджер, яка координує всю діяльність, пов’язану з енергією. Далі — збір і обробка енергетичних даних, створення так званої енергетичної базової лінії, на підставі якої будуть визначатися цілі і плани з енергоефективності.
Особливе значення мають прості речі: наприклад, щоденний контроль споживання, виявлення необґрунтованих витрат, навчання персоналу. Навіть ці, здавалося б, базові дії вже дають відчутні результати. А вже потім підприємство переходить до більш складних рішень — інвестицій у модернізацію, автоматизацію, ВДЕ чи полігенерацію.
У сучасних умовах, коли енергоносії — це одна з головних статей витрат і джерело ризику, енергоменеджмент — це спосіб зробити підприємство передбачуваним і захищеним. Це шлях до підвищення стійкості та конкурентних переваг. У цьому й полягає його стратегічне значення.
— Для кого це підходить?
Як показує вітчизняна та міжнародна практика – контроль за ефективністю енероспоживання дозволяє знизити затрати на енергоресурси на 3–10% переважно за рахунок організаційних заходів. Серед критеріїв, що визначають практичну необхідність запровадження служби енергоменеджменту можна навести наступні:
- обсяг енергоресурсів в собівартості продукції або затратах на експлуатацію перевищує 5%;
- витрати на енергію в грошовому еквіваленті перевищують 100 000 євро;
- планується інвестиції у встановлення власних генеруючих установок.
— Які нормативні документи регламентують впровадження систем енергетичного менеджменту в Україні? І як бізнесу розібратися у всіх цих стандартах та вимогах?
— Основним документом є Закон України «Про енергоефективність». Він визначає, що енергоефективні заходи мають здійснюватися не лише на етапі споживання енергії, але й охоплюють весь її ланцюг — від виробництва до розподілу. Закон також дає визначення системи енергетичного менеджменту як управлінської системи, що формує енергетичну політику, цілі, завдання, плани дій і механізми досягнення результатів.
Далі йде підзаконна база — передусім, це постанова Кабінету Міністрів, яка встановлює порядок впровадження систем енергетичного менеджменту. Вона прямо посилається на національні стандарти, гармонізовані з міжнародними — так звану серію стандартів ISO 50000.
Ключовий серед них — ДСТУ ISO 50001, який описує вимоги до створення, впровадження, підтримання та вдосконалення системи енергетичного менеджменту. У ньому йдеться про те, як організація має визначити сферу застосування, розподілити відповідальність, сформувати енергетичну політику й алгоритм дій.
Для тих, хто тільки починає — дуже корисним є ДСТУ EN ISO 50005:2022, який дає настанови з поетапного впровадження: він дозволяє оцінити, де ви зараз перебуваєте, і що потрібно зробити, щоб поступово дійти до повної відповідності.
Є також ДСТУ ISO 50004 — настанова з впровадження, супроводу та вдосконалення систем. У ній звертається увага на залучення внутрішніх підрозділів: фінансів, закупівель, HR, що є критично важливо для ефективного функціонування системи.
Якщо мова про аудит — потрібен ДСТУ ISO 50002, який визначає порядок проведення енергоаудитів. Він стане в пригоді як для замовлення зовнішнього аудиту, так і для внутрішнього аналізу. А для оцінки економії — застосовуються ISO 50006, 50015, 50047, які дозволяють розраховувати базовий рівень споживання й вимірювати досягнуті результати, з урахуванням усіх впливових факторів, включно з погодними умовами чи режимами роботи.
І нарешті, якщо підприємство готується до сертифікації — варто ознайомитися з ДСТУ ISO 50003, що містить вимоги до органів, які проводять аудит і сертифікацію.
— Які результати може дати впровадження енергоменеджменту в коротко- та довгостроковій перспективі?
— У короткостроковій — це оперативне виявлення втрат і неефективностей, які можна усунути майже без інвестицій. У середньостроковій — реалізація проєктів з модернізації обладнання, автоматизації, переходу на ВДЕ. А в довгостроковій — це контрольована, передбачувана модель енергоспоживання, зменшення залежності від зовнішніх факторів, підвищення цінності компанії в очах партнерів та інвесторів.
В підсумку можна визначити наступні аргументі за створення системи енергоменеджменту: можливість вивільнити кошти, що наразі просто «гріють повітря» на більш важливі справи; залучити додаткові інвестиції – вкладення коштів в енергоефективність завжди повертаються; підвищити надійність енергозабезпечення та стійкість виробничого процесу.
- А детальніше в цифрах?
- Наприклад, на енергозабезпечення (теплову енергію, газ, електричну енергію) підприємство витрачає щорічно 300 млн. грн. Тоді потенціал скорочення може становити близько 9–15 млн. грн. А отже і витратити 30–50% на службу енергоменеджменту будуть ефективними. Навіть якщо приймемо витрати на заробітну плату в розмірі 100 000 грн/місяць – чиста економія перевищуватиме 7 млн. грн. В песимістичному варіанті.
- З чого почати новачкам? Ось керівництво ухвалило рішення, призначило енергоменеджера. Як саме організовується моніторинг енергоспоживання на підприємстві? І з чого починати, якщо ще немає автоматизованої системи?
— Моніторинг енергоспоживання — це основа ефективного енергоменеджменту. Все починається з визначення базового рівня споживання енергії. Це дозволяє потім аналізувати, наскільки ефективними є ті чи інші заходи або зміни в роботі підприємства.
Ідеальним варіантом є наявність автоматизованої системи енергомоніторингу (АСЕМ), яка зчитує дані з лічильників і передає їх у систему обліку без втручання людини. Але якщо такої ще немає, варто починати з ручного збору даних. Це може бути навіть Excel або Google-таблиці, які заповнює персонал.
На старті достатньо знімати показники двічі на тиждень, наприклад, у понеділок і п’ятницю — це дозволяє порівнювати будні та вихідні дні. Згодом можна перейти на щоденний облік — бажано в той самий час кожного дня.
Щодо параметрів — їх потрібно фіксувати по кількох напрямках:
- Теплова енергія: показники теплолічильника (Гкал), температури в подаючому та зворотному трубопроводах (Т1 і Т2), а також витрата теплоносія.
- Електроенергія: дані зі споживання, з урахуванням коефіцієнта трансформації, якщо є трансформатори.
- Вода: облік споживання.
- Мікроклімат: температура в трьох різних приміщеннях і, бажано, рівень СО₂.
- Зовнішні умови: температура повітря.
- Для виробничих підприємств — ще й обсяги виробництва, бо це ключовий впливовий фактор.
— У рамках Green Energy Help Desk ми консультуватимемо підприємства щодо мікроенергосистем із полігенерацією. Наскільки енергоменеджмент і ця технологія пов’язані?
— Це напряму пов’язані речі. Полігенерація — це складна система, яка працює на кількох видах енергії (наприклад, електрика, тепло, холод). Щоб її ефективно експлуатувати, потрібен точний облік, управління балансом, гнучке планування — тобто саме те, що забезпечує енергоменеджмент. Без системного управління підприємство не зможе використати весь потенціал мікроенергосистем.
— Що змінює підтримка таких проєктів для малого й середнього бізнесу?
— По-перше, це експертна допомога, адаптована під українські реалії. По-друге, це методична підтримка — від оцінки потенціалу до розробки технічних рішень. І по-третє — це посилення інституційної спроможності бізнесу: навчання персоналу, створення внутрішніх команд. Наше завдання — не просто дати інструмент, а навчити бізнес користуватися ним системно.
— Що б ви порадили підприємствам, які тільки замислюються над впровадженням енергоменеджменту?
— Не чекати. Навіть з мінімальних кроків — енергоаудиту, створення енергопаспорту підприємства — вже починається зміна культури управління. В умовах війни, дефіциту ресурсів і потреби у відновленні саме енергоменеджмент дозволяє ухвалювати обґрунтовані, економічно доцільні рішення.
Проєкт Green Energy Help Desk реалізується Об’єднанням організацій роботодавців України (ООРУ) за підтримки Міжнародної організації праці (МОП) та фінансового сприяння Уряду Бельгії. Його мета — допомогти українським підприємствам адаптуватися до нових енергетичних умов через впровадження відновлюваних джерел енергії, мікроенергосистем із полігенерацією та систем енергоменеджменту.