Поділитись
В рамках першої конференції учасники дізналися про те, як правильно оцінити заподіяну шкоду, а також про відповідне законодавство, практику та перспективи подачі позовів проти країни-агресора.
Із початку повномасштабної війни рф проти України, згідно з даними KSE Institute, вітчизняна інфраструктура вже зазнала збитків на 94,3 млрд доларів США.
49% малих і середніх підприємств повністю або майже повністю припинили роботу з 24 лютого. 32% підприємств вважають пошук фінансування пріоритетом, 87% мають потребу у фінансуванні.
«Для відновлення економіки, інфраструктури, багатьох виробничих процесів повинна бути ресурсна база. Частково ці питання вже вирішуються у співпраці української влади та наших міжнародних партнерів. Проте важливо отримати і компенсації за рахунок заморожених активів країни-агресорки рф. Активів, що знаходяться і в Україні, і за кордоном. Ця інформація повинна бути доступна для нашого бізнесу, що постраждав від війни. Відтак, проводитимемо такі роз’яснення, консультації на регулярній основі», - повідомив президент УСПП Анатолій Кінах.
Олег Мальський, партнер в в ETERNA LAW, а також Голова комітету Асоціації адвокатів України з венчурного капіталу та віртуальних активів, розповів про юрисдикцію українських судів щодо спорів про відшкодування збитків, завданих діями іноземного суб’єкту. Ці норми зафіксовані в ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про міжнародне приватне право» («Про МПП»), ч. 1 ст. 79 ЗУ «Про МПП».
Щодо того, який саме суд має розглядати відповідні скарги, то експерт вважає, що це Господарський суд.
При цьому судовий збір не стягуватиметься із фізичної особи-позивача, а ось юридичній особі його доведеться сплатити.
Необхідно максимально зібрати всі необхідні документи: підтвердження права власності на майно, провести фото і відеофіксацію збитків, отримати довідки чи висновки компетентних органів України, експертні висновки щодо причин пошкоджень та руйнувань об’єктів та їхніх елементів тощо.
Наявність збитків та їхній розмір рекомендовано підтверджувати експертними висновками. В цій частині варто підсумувати шкоду за такими напрямами:
- вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств;
- упущена вигода;
- втрати підприємств від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.
Також він зупинився детальніше, як вирішити дилему судового імунітету держави, щоб змусити рф як країну-агресорку, відшкодовувати збитки. У міжнародному праві одним із базових принципів є судовий імунітет держави, що полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої держави (par in parem non habet jurisdic-tionem).
Ним виділено наступні норми міжнародного права, що дозволяють ігнорувати імунітет держави: Ст. 11 Європейської конвенції про імунітет держави ЕТS N 74 від 16 травня 1972 року та Ст. 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їхньої власності, прийнята Резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї ООН від 02.12.2004 року.
Олег Бекетов, партнер ETERNA LAW, адвокат розповів про алгоритм дій, після того, як підприємець отримав позитивне рішення українського суду про стягнення збитків із рф, а також про перспективи виконання українського рішення за кордоном.
Більш детально про юридичні, технічні нюанси зазначеного процесу говоритимуть в подальших онлайн-заходах. УСПП інформуватиме про їх проведення заздалегідь – слідкуйте за новинами на нашому сайті.