Поділитись
Певне зміцнення національної валюти, що спостерігається останнім часом, не є стабільним, адже досягнуто не через збільшення валютної виручки від експорту чи пожвавлення економіки в цілому, а завдяки заведенню в Україну значних обсягів спекулятивного капіталу, який, після «заробітку» процентів, може знов покине країну.
Завдяки безпрецедентно високим відсоткам виплат по облігаціям внутрішньої державної позики (ОВДП) – під 19-20% річних – банки значно спростили собі життя. Таким чином за січень-травень 2019р. державні запозичення склали 182 млрд.грн., що є безпрецедентною сумою і створює фінансову піраміду, дуже небезпечну в сенсі збереження стабільності гривні та порятунку країни від дефолту. Про це заявив президент УСПП Анатолій Кінах, спілкуючись із журналістами в рамках проведення засідання УСПП та Антикризової ради громадських організацій.
«Це абсолютно неприродна ситуація – нічим не ризикуючи, банки заробляють шалені відсотки: за 2018р. чистий прибуток комерційних банків склав 21,7 млрд. грн. за січень-травень 2019р. – 23,4 млрд. грн. В той же час поруч ледве тримається позбавлена ресурсів, знекровлена економіка. Ситуація має бути зворотною: банківський капітал, в тому числі зовнішні запозичення, яким урядовці так раділи у попередні роки, мають працювати на економічне зростання, модернізацію промисловості, нові технології, сучасні робочі місця. Антикризова рада громадських організацій, УСПП вважають, що ситуація настільки гостра, що потребує комплексного розгляду на засіданні Ради безпеки та оборони України – саме тут мають бути проаналізовані усі складові фінансової безпеки, зокрема банківського сектору, можливості спрямування банківських кредитів в промисловість, МСБ для покращення динаміки та якості економічного зростання у подальшому», – наголосив Анатолій Кінах.
Він ще раз нагадав: цього року з 1 трлн. 120 млрд. гривень доходної частини бюджету потрібно 417 млрд.грн., тобто 40%, спрямувати на обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу. Відтак, на медицину, соціальні програми, екологію і т.д. вкотре не вистачатиме. Промисловці вважають: алгоритм співпраці з МВФ та іншими світовими фінансовими інституціями треба переглядати. Не примітивні транзити коштів, коли країні отримує рівно стільки, яким є борг на даний момент, а серйозні програми, які спрямовані на підйом економіки – ділова громада переконана, що новій владі треба братися за завдання такої складності.
«Зростання ВВП в 2,5-3%, країну не влаштовує, потрібне хоча б на 6-8% в рік. Нещодавно Світовий банк оприлюднив своє дослідження, в якому йшлося: якщо Україна матиме ріст ВВП на нинішньому рівні – близько 3% – то наздоганяти Польщу зразка 2018 року їй прийдеться 50 років. Отже, вихід очевидний – нашій державі потрібна стратегія економічного розвитку і міцна воля для її виконання, куди буде спрямоване все, в тому числі – фінанси. Україні потрібно зміцнювати свою економіку, запасу часу і міцності зовсім немає», – каже Анатолій Кінах.
Бізнес занепокоєний недарма: в новоствореної команди президента України немає ста днів для перших результатів по ключовим напрямкам. Парламент занурений у вибори, уряд також чекає зміна після формування нової коаліції. Відтак, втрачається час для економічних перетворень. Ділова спільнота пропонує своє плече, про це йшлося на засіданні Антикризових ради громадських організацій та УСПП, що відбулося днями. Доопрацьовані документи «Платформа економічного патріотизму», «Нова індустріалізація – реальний шанс для України» представлені нової владі України. Ділова спільнота запропонувала президентові обговорити їх основні пропозиції на робочій зустрічі.