Поділитись
Український союз промисловців і підприємців підтримує малий бізнес, що вже кілька днів виходить на протести під стіни парламенту, уряду та на головну вулицю столиці. Тут пояснюють: перенесення введення РРО (реєстраторів розрахункових операцій) на рік, на чому наполягали ділові організації – УСПП та ін. – і чого домоглися своїм протестом ФОПи – для підприємництва вже недостатньо. Тут вимагають комплексних заходів від держави, адже Україна чи не єдина на європейському континенті не запропонувала власним виробникам і самозайнятим хоч якоїсь програми мінімізації негативних наслідків карантинних обмежень і пандемії Covid-19.
Таку думку висловив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах в ефірі телеканалу «Рада».
«РРО стали спусковим гачком – в умовах кризи, спричиненої пандемією корона вірусу, влада не подбала заздалегідь про те, щоб відтермінувати рішення, які б посилили фіскальний та адміністративний тиск на малий бізнес. Касові апарати самі по собі – непогана річ, проте справа в тому, що час для їх введення найневдаліший. Тисячі підприємців уже збанкрутували, через несистемність дій влади, як-от «карантин вихідного дня», держава втратила 300 $ млн., а збитки бізнесу навіть не підрахувати. Багатьом знадобиться більше 2 років на відновлення, і це ще оптимістичний прогноз. Тому той факт, що ФОПи продовжують протестувати, не задовільнившись «подачкою» у вигляді закону №4439-д про відстрочку введення РРО на рік – це цілком передбачувано», - розповів Анатолій Кінах.
Лідер ділової спільноти називає серед таких компенсаторних заходів податкові канікули, спрощений доступ до кредитних ресурсів за 0-2% ставками, усунення бар’єрів щодо підключення до енергомереж, підтримка державою збереження робочих місць через компенсацію мінімальної ставки працюючим (при умові збереження штату) та ін. Це має бути системна програма, при тому – узгоджена із проектом держбюджету на 2021 рік. І саме цього добиваються нині в УСПП та Антикризовій раді.
Нагадаємо, тут провели спільне засідання, до якого долучилися представники Офісу президента, Кабінету Міністрів, профільних ділових асоціацій, ТПП України, банків та наукових інституцій. Головний акцент промислово-підприємницька спільнота зробила на тому, що уряд,ю парламент і президент мають прийняти таку антикризову програму ще до початку 2021 року, адже вона має бути узгоджена із бюджетом та отримати ресурси на реалізацію.
Першочерговим тут бачать організацію доступу бізнесу до кредитних ресурсів, адже розрекламована програма «Доступні кредити 5-7-9» уже відстає від реалій та ставки самого Нацбанку (наразі 6%). З 5,8 тисяч позик, виданих за нею, більше 70% спрямувалося на покриття старих боргів, і тільки 10% - це антикризові кредити під 3. Цього вже недостатньо, і УСПП ініціює діалог в рамках Нацбанк-уряд-бізнес з тим, щоб запропонувати економіці більш адекватні антикризові механізми кредитування.
«Ми раді, безперечно, тим законодавчим ініціативам щодо мінімізації негативних наслідків карантину для малого бізнесу, які є нині в Раді. Йдеться про пакет законопроектів (№№4429, 4430 та 4431), що були ініційовані Президентом України (відомі як «8 тисяч для бізнесу»). Проте цього явно недостатньої. У багатьох підприємців місячна оренда коштує більше цієї суми, вона їх підтримає, але проблему не вирішить. Тому і сам бізнес, і ділові організації виступають за комплексність заходів», - підкреслив президент УСПП.
«До закінчення цього, безумовно, непростого 2020 року ми маємо ще місяць. Цей час потрібно використати для координації вищезазначених ініціатив із проектом державного бюджету 2021. Свої пропозиції, оформлені рішенням УСПП і Антикризової ради, широкого кола наших партнерів – від ТПП України до «Укрлегпрому» - ми направимо Офісу президента, ВРУ та Кабміну. Це консолідована позиція ділової спільноти, на основі якої вона готова вести подальший діалог», - підсумував Анатолій Кінах.