Поділитись
Верховна Рада проголосувала за бюджет-2022 у другому читанні. Доходи держбюджету збільшено проти першого розгляду і передбачено на рівні 1,322 трлн грн.
За розрахунками уряду, державний кошторис наповнюватиметься через податок на прибуток підприємств (21,1 млрд грн), рентну плату за користування надрами (майже 24 млрд.грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів і послуг (13,3 млрд.грн). Також було відзначено, що нещодавно проголосований закон №5600, яким підсилюється фіскальний тиск на пересічне підприємництво, теж закладе основи для додаткових надходжень в бюджет.
Нагадаємо, УСПП, Антикризова рада громадських організацій, роботодавці та інші ділові асоціації не підтримали законопроєкт №5600 як такий, що погіршить бізнес-клімат та збільшить частку тіньової економіки. Наразі проголосований документ ще не полишив парламент, лише після проходження певних процедур його буде спрямовано на підпис Президенту.
Турбує і штучне заниження показника споживчої інфляції. Така запланована на наступний рік на рівні 6,2%. Поза тим, вже зараз остання сягла показника 10,9% і матиме тенденцію до зростання через девальвацію національної валюти, дорогі енергоресурси, відсутність стабільної бази для економічного зростання.
Відтак, мінімальні і середні заробітні плати, соціальні виплати, пенсії тощо розраховуватимуться, відштовхуючись від об’єктивно заниженого показника. А тому не відповідатимуть реальній вартості прожиття.
Прожитковий мінімум з 1 січня 2022 року становитиме 2393 грн, що мінімум вдвічі менше фактичної вартості продуктового кошика, не кажучи вже про інші витрати.
У другому читанні зросла і видаткова частина кошторису. Зокрема, ще +8 млрд.грн. спрямують на підтримку окремих галузей економіки (без чіткого розподілу). З них 3 млрд. грн. – на «тисячу» українцям за вакцинацію.
«Ініціатива виділення 1 тис. грн. з можливістю її витрачання всередині країни (кіно, театри, поїздки) – сама по собі непогана. Втім, вона не відповідає тому масштабу проблем, з якими стикнулися практично всі галузі економіки. Немає попередніх розрахунків, наскільки це покращить становище сектору культури чи пасажирських перевезень,поза тим, промисловість, малий і середній бізнес, агропереробка тощо – справді б потребували хоч якоїсь системної підтримки з боку держави в умовах карантинних обмежень», - наголосили в УСПП.
Критично мало коштів виділено на стратегічні завдання - технічне переоснащення та модернізацію державних вугільних підприємств (400 мільйонів), створення центрів креативної індустрії (200 мільйонів) та на запуск роботи Фонду часткового гарантування кредитів сільському господарству (200 мільйонів).
Особливо зважаючи на той факт, що є гострий дефіцит вугілля, яке імпортується за завищеними цінами, а власне видобування на низькій відмітці саме через критичний стан більшості шахт. Щодо креативних індустрій – це шанс України потроху відходити від сировинного типу економіки. Нагадаємо, наша країна в п’ятірці держав світу по кількості професійних ІТ-спеціалістів, і саме на цю сферу потрібно в подальшому робити одну із основних ставок.
На фоні прийняття закону №5600 (хоча поки ще не підписаний Президентом), що значно збільшить податкове навантаження на сільгоспвиробників, 200 млн. грн для відповідного Фонду гарантування кредитів с/г – теж надзвичайно мало.
Позитивом є виділення 1 млрд. гривень на компенсацію відсоткових ставок за кредитами та договорами в галузі машинобудування. Втім, набагато більший ефект дало би прийняття законопроєкту про локалізацію №3739, що штучно гальмується у Верховній Раді вже більше 1,5 року. За підрахунками підприємницької спільноти, роботодавців, цей закон дав би 4% зростання ВВП та +60 тис. нових робочих місць.
Також раніше УСПП звертав увагу уряду, що номінального Меморандуму про компенсації цін і тарифів на газ місцевою владою недостатньо, для цього потрібно збільшити фінансування. Відтак, на підтримку місцевих бюджетів щодо теплопостачання буде додатково виділено близько 1,5 мільярда гривень.
Основним недоліком бюджету на 2022 вже традиційно є відсутність бази для відновлення економічного розвитку. При цьому не представлена і Програма діяльності уряду, що в рази знижує ефективність комунікацій Кабмін-Верховна Рада та якість проведення реформ.
Не передбачено практично жодних форм підтримки, антикризових програм для бізнесу, що постраждав від пандемії коронавірусу, стрибка цін на енергоресурси. Те ж саме стосується і промисловості. На межі банкрутства через ціни на енергоносії – цілі галузі: хімпром, цукрова, тепличне господарство, агропереробка і т.д. Через це дорожчає харчова продукція, під загрозою весняна посівна. Яким чином вирішуватимуться вказані проблеми – невідомо.
Недостатньо профінансованими залишаться стратегічні галузі промисловості - оборонка, космічна галузь та авіабудування. При тому, що масштабних приватних інвестицій сюди так і не було залучено. Натомість у планах створення національної авіакомпанії та взяття у лізинг/купівлю 20 (!) Airbus у Франції, будівництво українського корвету в Туреччині і т.д.
Підвищення мінімальних зарплат і пенсій відбудеться лише на кількасот гривень, що є консервацією бідності. Паралельних заходів для стимулювання самозайнятості, створення робочих місць також немає. Поза тим, зростають темпи трудової і бізнес-міграції, від 5 до 7 млн. українців за кордоном, 60% повертатися не планують.
«Бюджет на 2022 рік знову є кошторисом поточного споживання. Нам же потрібно не боятися дещо наростити дефіцит, проте інвестувати у розвиток економіки, інноваційні сфери, місцеве виробництво тощо. Це стане базою для росту ВВП і платоспроможності громадян в майбутньому», - підсумували в УСПП.