Поділитись
Згідно опитування, проведеного Національним банком України серед вітчизняних підприємств, індекс очікувань ділової активності в квітні 2020р. вперше опустився до рекордно низького рівня – 29,9 (в березні він був 45, 8). Причина таких настроїв очевидна – пандемія коронавіруса і карантинні заходи, які обмежили ведення бізнесу як в Україні, так і за кордоном. НБУ відмічає, що песимістичні настрої посилилися фактично в усіх секторах економіки, перш за все, в секторі послуг, якій більш всього постраждав від карантину, а також промисловості, будівництві і торгівлі. Згідно оновленому прогнозу Національного банку, економіка в другому кварталі скоротиться на 11 %, безробіття зросте на 12%.
«Безумовно, точні прогнози – це як правильний діагноз в медицині, тільки за його наявності може відбутися лікування, в нашому випадку – подолання глибокої соціально-економічної, фінансової кризи. Вважаємо, ще місяць тому в країні мав би бути складений єдиний антикризовий план, в тому числі й на посткарантинний період – задля відродження української економки. Плану немає до цього часу, коли йтиметься вже про вихід з карантину. Цю ситуацію треба негайно виправляти», – наголошує голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.
Він вважає, що головним в антикризовому плані має стати відродження промисловості, підтримка таких пріоритетних галузей, як авіабудування, ракетно-космічний комплекс, транспортне, енергетичне машинобудування, будівництво тощо. Відкриття для них внутрішнього ринку може повернути точку падіння в точку зростання. Усі інфраструктурні програми всередині країни, наприклад, оновлення рухомого складу Укрзалізниці, модернізація енергетичної інфраструктури, розширення промислового та житлового будівництва потребують великої кількості металу та металоконструкцій, продукції машинобудування. Програми імпортозаміщення та максимальної локалізації виробництв можуть зупинити деіндустріалізацію країни, дати шанс розвитку промисловості. Державні фінанси при публічних закупівлях варто спрямовувати для завантаження національних товаровиробників, особливо при реалізації інвестиційних проектів з розвитку інфраструктури.
Активна підтримка агропромислового комплексу забезпечить в умовах посткоронавірусного світу приріст експорту, валютних надходжень, і цю галузь також треба виділити як пріоритетну.
Промисловість, особливо ті її сфери, як орієнтовані на створення технологічної продукції з високою доданою вартістю, традиційно потребують значних фінансових ресурсів, програм кредитування на модернізацію. Крім того, вся українська економіка в останні часи була фактично фінансово знекровленою через переорієнтацію банків на роботу з ОВДП. Саме тому Антикризова рада громадських організацій, УСПП вимагають від Національного банку України, уряду разом з парламентом негайно ухвалити спеціальну програму (чи програми по галузям, які уряд визначить пріоритетними) доступу виробників до кредитних ресурсів, враховуючи погіршення ситуації через пандемію коронавірусу.
Необхідно знизити боргове навантаження на держбюджет за допомогою реструктуризації як зовнішнього, так і внутрішнього держборгу. МВФ і Світовий банк зробили заяву про те, що готові відстрочити бідним країнам повернення боргів у зв'язку з важкою економічною ситуацією. Україна могла б цим скористатися і запропонувати реструктуризацію.
Потрібна справжня податкова реформа, реальне, а не декларативне зниження податкового навантаження на бізнес, канікули для малого бізнеса.
Треба продумати спеціальні заходи для заохочення людей до самозайнятості, підприємництва, інакше зростаючу проблему зайнятості буде дуже і дуже важко вирішити.
Повторимось, названі заходи не мають бути спонтанними – вони повинні стати єдиною комплексною системою та об’єднані в антикризовий план, який перейде в посткарантинну програму відродження економіки країни. Пропозиції та напрацювання для нього підготовлені в УСПП, Антикризової раді громадських організацій – це документи «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет» та додаток до нього – невідкладні антикризові заходи, вони надіслані вищому керівництву держави.