Поділитись
Сучасний стан правового регулювання господарської діяльності в Україні характеризується низкою проблем, зокрема і через множинність актів відповідного законодавства (близько 500 лише базових законів), а також надмірну кількість взаємонеузгоджених нормативно-правових актів. З прийняттям Закону України №4196-ІХ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», декодифікацією вітчизняного господарського законодавства, ситуація погіршуватиметься.
Про це йшлося на науково-практичній конференції "Держава та економіка на шляху до ЄС: виклики та перспективи". Захід організовано Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду спільно з Асоціацією суддів господарських судів України.
Метою конференції стало обговорення актуальних питань щодо ефективності господарського законодавства України в контексті євроінтеграції та норм правового забезпечення функціонування галузей економіки України.
На заході виступив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.
За його словами, значна частина пропозицій суддів, юристів і бізнесу, що базуються на міжнародному досвіді, національних особливостях та нормах інших держав-членів ЄС, не була врахована під час ухвалення та введення в дію Закону України №4196-ІХ. За останні 2 роки було проведено чимало публічних обговорень цього питання, а їх висновки були передані в парламент і Уряд. Зокрема, вони містили аргументовані пояснення щодо негативних наслідків скасування Господарського кодексу та обгрунтування необхідності поетапного підходу до реформування правового поля.
“Я повністю підтримую, і зі мною погоджуються багато експертів та аналітиків, що після впровадження цього закону ситуація значно погіршиться. Ми повинні об’єднувати наші зусилля задля модернізації законодавчого поля України, яке відповідатиме як національним інтересам, так і сучасним міжнародним стандартам та регламентам”, - підкреслив президент УСПП.
Учасники конференції погодилися із думкою, що від інституційної спроможності органів влади залежить системність, комплексність і високий професіоналізм у розробці та впровадженні стратегій повоєнного відновлення України.
28 березня в УСПП пройде розширене засідання Антикризового штабу за участю парламентських, урядових структур, Національної академії наук, Ради національної безпеки і оборони України, місцевих органів влади, бізнесу, профспілок, присвячене розробці стратегій відновлення економіки України від наслідків війни та подальшого розвитку як індустріально-інноваційної держави.