Поділитись
Через колосальні втрати, спричинені повномасштабною військовою агресією рф, 50% з видаткової частини бюджету формується за рахунок зовнішнього фінансування у вигляді кредитів чи грантів. Без підтримки партнерів валютні резерви країни були б повністю вичерпані ще в листопаді 2022 року.
Тому нагальним завданням уряду, Національного банку, парламенту є формування довгострокової політики пожвавлення ділової та інвестиційної активності, підтримки експорту, гнучкого реагування на поточні виклики. До прикладу, техногенна катастрофа через підрив росіянами Каховської ГЕС, може коштувати вітчизняній аграрній сфері близько 10 мільярдів доларів, адже йдеться про загибель врожаїв та неможливість повноцінного здійснення сільськогосподарської діяльності на затоплених територіях ще впродовж кількох років. Те ж саме стосується і промисловості, яка використовувала воду із ГЕС, а тепер вимушено зупиняє виробництво. Минулого року падіння промислового виробництва становило -39%. Значно постраждали ГМК, хімпром, машинобудівна галузь.
Наразі важливі оперативні плани реагування, але без комплексної і системної інноваційно-індустріальної політики, стимулювання переробки, кращої підтримки програми релокації тощо – точкові заходи будуть малоефективними.
На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах під час свого виступу на Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану. До заходу долучилися представники ВРУ, Ради Нацбанку, Мінекономіки, ДПС, а також бізнесу, профільних наукових інституцій.
Лідер ділової спільноти висловив вдячність міжнародним партнерам за колосальну фінансову допомогу, яка підтримала економіку України. По суті, її ключовою метою є дати нам час і можливість сформувати опори для економічної самодостатності в умовах війни.
Проте багатомільярдна допомога не є безкінечним джерелом поповнення валютних резервів. Вже зараз спостерігається тенденція зменшення частки грантів (35% проти 54% в минулому році). При цьому отримані кошти урядом спрямовуються на покриття збитків чи на вже згадані соціальні видатки, але не на підвищення продуктивності економіки.
Такий підхід формує замкнуте коло, адже узалежнює дохідну статтю бюджету тільки від міжнародної допомоги, при цьому самостійно не формуючи умов для зростання частки прибутків за рахунок активності національної економіки, збільшення зайнятості, заробітних плат.
Це ризик для національної економічної безпеки, переконані в Українському союзі промисловців і підприємців.
Тут звертають увагу уряду на невтішні прогнози Світового банку: до 60% українців цьогоріч будуть на межі бідності. На тлі дефіциту робочої сили в Україні, що поступово зростає (за кордон у статусі біженців виїхало понад 8,9 млн. наших співгромадян по даним ООН на травень 2023 р), спеціалізовані виробництва мають брак фахівців.
За півтора року повномасштабної війни досі не запрацював механізм страхування воєнних ризиків, програма кредитування «Доступні кредити 5-7-9» має обмежений ресурс, тоді як кожен другий підприємець не може дозволити собі позику в банку через високі відсоткові ставки. Більш того, їхня вартість буде і далі зростати в умовах продовження руйнівної війни та утримування Нацбанком облікової ставки на рівні 25%.
Незрозумілими в даній ситуації є намагання фінансового блоку уряду та профільного комітету ВРУ протягнути законопроєкт №8401, яким повертаються довоєнні ставки податків, а також поновлюються перевірки. Скасування «єдиного податку 2%»; ліквідація пільги по сплаті податку для 1 та 2 групи; повернення перевірок і штрафів в умовах зростання проблем бідності, зайнятості - передчасне рішення. УСПП і Антикризовий штаб зайняв одностайну позицію щодо кардинального доопрацювання законопроєкту та спрямував висновки у ВРУ та Кабмін.
«Всі ці проблеми повинні бути у фокусі увагу уряду та Верховної Ради – у постійному діалозі із структурованими об’єднаннями бізнесу, промисловців. Маємо напрацювати комплексний план дій щодо пожвавлення національної економіки за рахунок власних ресурсів. Міжнародну допомогу слід максимально залучати у інструменти розвитку продуктивності: виробництва, експорту, збільшення числа самозайнятих, відновлення логістики тощо», - підсумував Анатолій Кінах.
Антикризовий штаб направив свої рекомендації щодо грошово-кредитної політики НБУ в Офіс президента, Верховну Раду та Кабмін, самому регулятору.
Напередодні спільно із ДПС України і представниками парламенту відбулися обговорення щодо формування сприятливого податкового клімату в країні.
На основі пропозицій АШ та УСПП прийняті рішення РНБОУ «Стійкість економіки в умовах воєнного стану» та рекомендації Комітету з питань економічної політики ВРУ щодо Плану відновлення України.
«Робота ведеться і завданням Кабміну є систематизувати її, за нашою допомогою представити План дій для національної економіки, а також затвердити галузеві програми підтримки промисловості, експорту, підготовки профільних фахівців тощо», - підкреслили в УСПП.