
Українські банки після початку військових дій у травні отримали 6,1 мільярда гривень прибутку.
При цьому масштаб кредитування бізнесу залишається вкрай низьким у порівнянні із збитками, спричиненими війною, та викликами роботи під час воєнного стану.
На цьому наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців.
Згідно із нещодавнім опитуванням ОВА, громади оцінюють зменшення обороту бізнесу на рівні 10–30%. Багато підприємств зважилося на релокацію, причому 10% з них – за кордон (переважно у Польщу). Чимало виробництв закрилося або на початковій стадії відновлення роботи.
Все це потребує коштів, а саме антикризового кредитування економіки і створення робочих місць в Україні.
«Вклади українських банків у депозитні сертифікати НБУ перевищили 200 млрд грн, що свідчить про їх прекрасний фінансовий стан. Після підвищення облікової ставки НБУ до 25% ставки по депозитним сертифікатам виросли із 9% до 23%. Цим і пояснюється такий сплеск інтересу банків до цього виду заробітку. Таким чином реальний сектор економіки ще більш ізолюється від фінансових ресурсів», - каже президент УСПП Анатолій Кінах.
У діловому союзі закликають НБУ та уряд разом напрацювати компенсаторні механізми для підприємництва. Відсутність погодженої політики між регулятором і Кабміном призвела до того, що з ростом облікової ставки НБУ ставки по внутрішнім держоблігаціям (військовим) лишилися незмінними. І банки банально почали втрачати ентузіазм до інвестування в облігації, що значно поглибило проблему дефіциту держбюджету.
«Зрозуміло, що просто закликавши банки кредитувати економіку, що зараз є надзвичайно ризиковим процесом, не дасть бажаного результату. Є проблемні кредити, які становлять майже 25% від усього обсягу. Тому ми пропонуємо державі виступити гарантом кредитування економіки, зокрема, є механізм зарахування суми виданих бізнесу позик як фінансового резерву банку. Загалом це не вичерпні пропозиції – важливо провести спільні консультації в трикутнику Нацбанк-уряд-бізнес», - вказує Анатолій Кінах.
На його погляд, діяти за логікою довоєнного (мається на увазі до масштабного вторгнення рф 24 лютого) стану є помилковим рішенням. Адже концепт вільного ринку і війна, що щомісяця призводить до дефіциту бюджету в 5 млрд. доларів, а загалом коштувала економіці України вже 600 млрд. доларів – не дуже сумісні речі.
Наприклад, у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9» лишається чимало стандартних вимог до позичальника - звітність, застави, фінпоказники. Погодьмося, важко підприємствам із Харкова, Чернігівщини, Запоріжжя, та навіть Київської області надати дані про заставу, якщо виробничі лінії, складські приміщення і т.д. були зруйновані чи критично пошкоджені.
«Ніхто не закликає змушувати банки безпідставно йти на ризик. Ми наполягаємо на системних рішеннях, які дали б поштовх для пожвавлення економічної активності на внутрішньому ринку та для експорту», - підсумував президент УСПП.