Поділитись
Україна може прискорити зростання економіки на 6-8%, для цього необхідні три опори: реіндустріалізація через інноваційний розвиток як базова основа державної промислової політики, стимулювання самозайнятості та привабливий бізнес- і інвестиційний клімат. Ділові організації та роботодавці активно вимагають розробки економічної стратегії України, галузевих держпрограм та надають власні пропозиції, які викладені в комплексних документах – «Платформі економічного патріотизму» і стратегії «Нова індустріалізація – реальний шанс для України» тощо.
Про це сказав президент УСПП Анатолій Кінах на засіданні круглого столу «Розвиток ринку інноваційних товарів як один із засобів подолання деіндустріалізації економіки України» в Одесі. Організатором заходу виступив Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАНУ, а серед учасників – академік НАНУ В.Геєць, підприємці, експерти.
За словами президента УСПП, Україна має робити ставку на інновації, за якими майбутнє. Вітчизняний ІТ-сектор входить в трійку кращих в світі, багато компаній та спеціалістів працюють по аутсорсингових програмах на іноземних інвесторів, втім в Україні сприятливих умов для айтішників так і не створено. Законодавча ініціатива Мінсоцполітики забороняти бізнесу працевлаштування фізосіб-підприємців викликала хвилю обурення в ділової спільноти України, особливо в ІТ-галузі.
В УСПП шукають можливості для підвищення технологізації українського бізнесу і промисловості. На 4-му Українсько-литовському форумі в Києві, співорганізатором якого є УСПП, союз підписав з Конфедерацією промисловців Литви додатковий меморандум, де йдеться про впровадження технологій індустрії 4.0 (3D-друк, блокчейн, «хмарні» технології та ін.) для великого, малого і середнього бізнесу. Офіційному Вільнюсу в даному напрямі сприяє відповідна програма Євросоюзу, що передбачає правове, кадрове, технологічне забезпечення цього переходу. Литовці працюють з кожним національним підприємством, здійснюючи аналіз його можливостей та потреб (в разі чого) модернізації для відповідності новим вимогам.
Литовські партнери готові передати УСПП необхідне програмне забезпечення та проконсультувати українських спеціалістів з тим, щоб модернізація промисловості обійшлася Україні максимально дешево та швидко.
«Ми виступаємо за те, щоб відродити зв'язок науки та індустрії, адже чимало розробок залишаються незатребуваними, а талановиті кадри шукають кращої долі за кордоном. Вітчизняні розробки – в авіа-, машинобудуванні, в сфері штучного інтелекту, харчової промисловості тощо – у більшості випадків є дешевшими та не менш якісними, ніж те, що пропонується західними партнерами. Внутрішньому ринку наразі потрібні програми імпортозаміщення, локалізації виробництва, кредитування підприємств та підтримки інноваційних виробництв», – підкреслив Анатолій Кінах.
Він розповів: 1 березня в Києві Антикризова рада громадських організацій, що об’єднує ділові організації провідних секторів економіки України, та УСПП презентують оновлену програму «Платформа економічного патріотизму», котра чітко окреслює механізми реформування економіки України. Раніше підготовлений документ «Нова індустріалізація – реальний шанс для України», де йдеться про модернізацію промисловості, її технологізацію, переведення на стандарти і регламенти ЄС.
«Це і буде порядком денним співпраці бізнесу із урядом та парламентом у 2019 році», – підсумував президент УСПП.