Поділитись
На тлі повномасштабної війни на виснаження ресурсів проти російського агресора Україна ввійшла у 2025 рік із викликами, які вимагають не лише стійкості національної економіки, а й високої інституційної дієздатності органів державної влади.
Лише системна, комплексна й професійна діяльність державних інституцій здатна забезпечити ефективну розробку та впровадження стратегій повоєнного відновлення, міжнародних угод, наприклад, Плану відновлення України, угоди про надра та ін. Потрібно не просто реагувати на виклики, а формувати політику, яка зміцнює національну економіку, підтримує соціальну стійкість, нарощує промисловий потенціал і таким чином сприяє обороноздатності країни.
Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, що працює під егідою УСПП. Традиційно до обговорень залучаються представники парламенту, Уряду, РНБОУ, бізнесу, профспілок, аналітичних інститутів.
Експерти Антикризового штабу наголосили: попри четвертий рік війни, ресурси держави залишаються обмеженими, а рівень проактивності багатьох органів влади — недостатнім. Це стосується, зокрема, рішень у сфері соціально-економічної політики, індустріального розвитку, підтримки внутрішньо переміщених осіб та ветеранів, а також повернення громадян, які виїхали за кордон.
Зростання ВВП, необхідного для відновлення країни, сповільнюється: на 2025 рік прогноз передбачає приріст у 2,7%. Це значно нижчі темпи, ніж у 2023 (+5,3%) та 2024 (+3,5%) роках, що свідчить про небезпечну тенденцію до довгострокової стагнації. Цьогоріч власні доходи покриватимуть 48 % потреб для фінансування дефіциту та погашення боргу. Економіка, що могла б компенсувати цю ситуацію через ефективний і стабільний розвиток, відчуває брак грошових ресурсів (доступних кредитів), фіскальних і нефіскальних стимулів, довгострокових замовлень від держави для промисловості із довгим циклом виробництва (машинобудування та ін.), а також робочих рук. Втрати трудових ресурсів колосальні: 6,9 млн осіб (17% довоєнного населення) виїхало як біженці за кордон, біля 4 млн. стали внутрішньо переміщеними особами, яким без допомоги держави та територіальних громад нелегко вирішити проблеми житла, фінансів, роботи.
Штаб у межах своєї роботи провів аудит основних показників за підсумками 2024 року та окреслив пріоритети на 2025-й. Рекомендації були передані Кабінету Міністрів, парламенту та Раді національної безпеки і оборони України. Одним із ключових пунктів стало формування пакету урядових дій на цей рік, що дало би можливість системно вирішувати кожну із вищеперелічених проблем.
Уряд відгукнувся на ініціативу ділових кіл і схвалив відповідний документ - План пріоритетних дій Уряду на 2025 рік. Проте, як зазначають в Антикризовому штабі, цей план потребує суттєвого доопрацювання: він не містить чіткого розподілу відповідальностей, деталізації джерел фінансування, а також інструментів моніторингу реалізації завдань. Відсутні комплексні рішення і навіть згадки щодо промислової політики, зокрема у сфері гірничо-металургійного комплексу, агропромислового сектору, хімічної, легкої промисловості, авіа-, транспортного, сільгоспмашинобудування та переробки. Також не приділено належної уваги питанням стимулювання ділової активності, доступу до кредитних ресурсів, локалізації виробництва, реалізації стратегії демографічного розвитку, реабілітації ветеранів і постраждалих цивільних, підтримки внутрішньо переміщених осіб, створення умов для повернення українських біженців.
Той же план Ukraine Facility для отримання від ЄС допомоги на відновлення до 2027 року першим пунктом серед базових називає реформу державного управління: «Україні потрібна інституційна спроможність, щоб реалізувати заплановані реформи та залучати великі об’єми інвестицій».
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф. Кураса НАН України випустив аналітичну доповідь на тему інституційної спроможності органів влади. Науковці пропонують вдосконалити перерозподіл функцій між різними державними органами, покращити координацію їх взаємодій, підвищити вимоги до якості кадрової політики, підсилити програмно-цільові методи.
“Наслідки значного зниження якості державного управління критичні для воюючої країни. Від інституційної дієздатності державних установ залежить конкурентоздатність нашої економіки, її ресурсів, обороноздатність та демографічний розвиток”, - наголосив голова Антикризового штабу, президент УСПП Анатолій Кінах.
Попереду — рік, що вимагатиме від влади здатності до стратегічного мислення, міжінституційної координації та орієнтації на довгострокові результати. У цих умовах посилення інституційної спроможності стає не просто адміністративним викликом, а питанням національної безпеки.