Поділитись
В Україні бракує не лише працівників, а й системної економічної політики відновлення. Про це заявили учасники засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, присвяченого кадровому забезпеченню економіки.
До заходу долучились представники Верховної Ради України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, Національної академії наук України, наукових установ, об’єднань роботодавців, підприємців та профспілок.
Відкриваючи засідання, президент УСПП Анатолій Кінах окреслив поточні виклики для економіки. За оперативною оцінкою Держстату, у І кварталі 2026 року реальний ВВП України скоротився на 0,5%. Серед причин — дефіцит електроенергії, подорожчання енергоносіїв, проблеми морської логістики, а також запровадження механізму CBAM ЄС, що вже призвело до втрати близько 1,1 млн тонн експортних замовлень на українську металургійну продукцію та скорочення виробництва сталі й прокату на 7–9%.
Промислова інфляція перевищила 40%, тоді як споживча сягнула 8,6%. При цьому, за словами учасників засідання, зовнішньоторговельний баланс продовжує погіршуватися: за перші чотири місяці року імпорт перевищив експорт у 2,3 раза.
На цьому тлі уряд презентував нову економічну стратегію «Економіка майбутнього», розраховану на 15 років. Водночас учасники засідання зазначили, що наразі документ представлений лише кількома презентаційними слайдами без належного обґрунтування механізмів реалізації.
В УСПП та Антикризовому штабі наголосили на необхідності спільного з урядом аудиту стану економіки та окремих галузей. Промисловці і експерти самотужки вже здійснили цілу низку напрацювань і фахових обговорень щодо економічних секторів, важливих для зростання ВВП та повоєнного відновлення. Йдеться, зокрема, про гірничо-металургійний комплекс, хімічну промисловість, АПК, будівельну та аерокосмічну галузі. Всі рекомендації були передані парламенту та Кабміну.
Особливу увагу учасники звернули на кризові процеси в аерокосмічній сфері. Було наголошено, що близько 70% потенціалу галузі історично формував «цивільний космос», хоча зараз активного розвитку потребує і оборонна частина. Однак уже дев’ять років в Україні відсутня Національна космічна програма. УСПП ініціював проведення спільного засідання парламентських комітетів з економічного розвитку та національної безпеки й оборони для підготовки відповідних державних рішень.
Також промисловці нагадали про необхідність прозорого аудиту державної програми «єОселя». За оцінками УСПП, лише близько 7% її ресурсів були спрямовані на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, на яких першочергово мала б і орієнтуватися програма.
Окремо під час засідання йшлося про необхідність посилення взаємодії з Фондом державного майна України. Як зазначалося, низка стратегічно важливих підприємств передається до сфери управління ФДМУ з невизначеною перспективою подальшої приватизації, замість санації чи модернізації виробництва.
Зокрема, критична ситуація складається навколо державних протезних підприємств. В умовах війни з російським агресором потреба у протезуванні та сервісному обслуговуванні постійно зростає — наразі йдеться вже про близько 200 тисяч заявок. Подібні ризики стосуються і вугільної галузі.
Водночас сам Фонд держмайна, як зазначили учасники, відчуває дефіцит фахівців для управління складними активами. Саме тому УСПП та Антикризовий штаб планують підписати пакет документів щодо поглиблення співпраці у сфері аналітики, консультацій та супроводу управлінських рішень ФДМУ.
Анатолій Кінах також повідомив про відновлення роботи Національної тристоронньої соціально-економічної ради - спільними зусиллями роботодавців, профспілок та уряду.
«Соціальний діалог у воєнний час є питанням стійкості держави. Важливо, щоб цей майданчик більше не ставився на паузу», — наголосив він.
Крім того, президент УСПП повідомив про створення організації роботодавців з гуманітарного розмінування за підтримки Об’єднання організацій роботодавців України. Рішення пов’язане з масштабними потребами у демайнінгу українських територій та відновленні економічної активності.
Центральною ж темою засідання став дефіцит робочої сили та пошук рішень для збереження і розвитку людського потенціалу.
«Проблема кадрового дефіциту вже має статус питання національної безпеки», — підкреслив Анатолій Кінах.
За його словами, згідно досліджень, у квітні нестача працівників турбувала 68% українських бізнесів — навіть більше, ніж безпекові ризики.
Директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк представив сценарні розрахунки потреби України у працівниках до 2035 року. За його словами, за умови зростання продуктивності праці дефіцит кадрів може становити близько 1,247 млн осіб, а без такого зростання — майже 4,8 млн.
Водночас резерв незадіяного працездатного населення оцінюється приблизно у 3,7 млн осіб, з яких близько 2 млн перебувають на підконтрольній території України, а ще 1,7 млн — це громадяни, які виїхали за кордон. За словами Власюка, цього резерву достатньо для повоєнного відновлення держави за умови зростання продуктивності праці щонайменше на 50%.
«Якщо зростання продуктивності праці та заробітних плат не відбудеться, українці навіть після завершення війни продовжать залишати країну», — наголосив він.
Директорка департаменту стратегічного планування та бюджетування Державного центру зайнятості Ольга Купрій представила державні програми підтримки роботодавців та розвитку підприємництва. Вона повідомила, що в Україні вже відкрито 100 офісів «Зроблено в Україні», де громадяни можуть отримати супровід щодо започаткування та ведення власної справи.
Також реалізуються програми перекваліфікації жінок на професії, які традиційно вважалися «чоловічими». Таке навчання вже пройшли близько 1300 осіб. При цьому близько 80% офіційно зареєстрованих безробітних сьогодні становлять жінки.
Голова Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера у своєму виступі акцентував увагу на питаннях безпечної праці як основи кадрової стійкості та відновлення економіки.
Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій порушив проблему забезпечення кадрами будівельної галузі в умовах майбутньої відбудови. Це ж справедливо і для АПК, машинобудівної, переробної промисловості тощо.
Підсумовуючи дискусію, учасники засідання дійшли висновку, що головною проблемою залишається відсутність системної відновлювальної економічної політики держави в умовах війни з російським агресором. Від початку повномасштабного вторгнення рф управління економікою значною мірою здійснюється реактивно — як відповідь на поточні виклики, а не через послідовну реалізацію програмних рішень та стратегій.
Крім того, наголошувалося, що представники уряду тривалий час не звітують публічно про результати виконання попередніх економічних стратегій та не несуть персональної відповідальності за їх невиконання.
Тому інтегральними пропозиціями Антикризового штабу є ухвалення програми діяльності Кабміну, спільний із бізнесом, промисловцями аудит економіки і базових галузей, а також низки державних програм. Потребує перегляду і вдосконалення грошово-кредитна політика, а також залучення і робота із крупними інвесторами. Відповідні рекомендації за підсумками засідання передадуть ВРУ, Уряду, РНБОУ.