Поділитись
Фінансовий блок уряду готує проєкт держбюджету на 2024 рік. Кабмін очікує мінімум на $42 мільярди допомоги від міжнародних партнерів.
При цьому ставки на розвиток власної економіки немає, зазначають в Українському союзі промисловців і підприємців.
Тут переконані, що будувати бюджетні прогнози потрібно, опираючись на реалізацію необхідних реформ в Україні. Сюди належить виважена податкова політика та максимально низькі фіскальні ставки для ФОПів, доступне кредитування для всього бізнесу, а не лише в рамках обмеженої за ресурсом програми «Доступні кредити 5-7-9», а також вирішення проблем із корупцією на митниці та інших органах влади.
«Найнижчий рівень корупції за 20 років, про який говорить міністр фінансів Сергій Марченко – це бажана картинка. Реальність інша: є сотні подібних кейсів у бізнесу, коли для них штучно створюються проблеми. І чесна діагностика – ключ до початку зміни цієї ситуації на краще», - прокоментували в діловому союзі.
Це підтверджують і результати опитувань як пересічних українців, так і бізнесу. Зокрема, нещодавно таке проводилося на замовлення Transparency International Ukraine.
Корупція є проблемою №2 для вітчизняних підприємців – одразу після війни.
Додає занепокоєння і відсутність системної роботи уряду над Планом відновлення України. Наразі створені відповідні робочі групи при Мінекономіки, проте затверджена Указом Президента Національна рада з відновлення за останній рік не провела жодного засідання, не формуються галузеві програми розвитку.
Через російську агресію та постійні обстріли ними логістичної, цивільної інфраструктури чимало постраждали аграрії. Вперше за багато років Україна матиме на експорт в цьому сезоні тільки до 30 млн. тон зернових. Непроста ситуація в гірничо-металургійній сфері, про що УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, профільні асоціації вже більше року інформують уряд та вимагають прийняти план порятунку галузі.
Таких ситуацій безліч. Немає відчутного прогресу в кредитуванні економіки. 60% бізнесу, згідно опитування УСПП, відчуває брак обігових коштів. Тим часом НБУ утримує завищену та економічно недоцільну облікову ставку, знизивши її з 25% тільки до 22% після десятків звернень ділової спільноти та експертів.
УСПП, Антикризовий штаб тісно співпрацює із профспілками, Національним інститутом стратегічних досліджень, Інститутом демографії та соціальних досліджень ім.Птухи НАН України тощо. Демографічна ситуація погіршується і все менше наших біженців, що виїхали від початку війни за кордон, планує повертатися. І пояснення лиш одним безпековим фактором невірне: більшість називає високі заробітні плати, кращі можливості для бізнесу, менше корупції тощо – основними причинами, через що вони б воліли залишитися в ЄС (чи США, Канаді).
Уряд вже називав цифри: кожні 100 тис. українців, що не повернуться – коштуватимуть країні мінус 0,5% ВВП. Наразі за кордоном 6 млн, виходить, це мінус 30% ВВП в найгіршому сценарії.
Проте ці цифри не враховують головного: людський капітал в довгостроковій перспективі – найцінніший. Тому зараз держава повинна чесно і відверто комунікувати з громадянами, не розказуючи про високі досягнення в боротьбі з корупцією, а провадячи реальні реформи.