Поділитись
У Києві відбулося спільне засідання Українського союзу промисловців і підприємців та Асоціації високотехнологічних підприємств і організацій «КОСМОС» на тему: «Сучасний стан космічної діяльності як фактор економічної стійкості та самодостатності України». До обговорення долучилися представники Інституту космічних досліджень НАН України, Державного космічного агентства України, Аерокосмічної асоціації України, Міністерства оборони, а також підприємств-виробників і проєктувальників з даного сектору.
У центрі дискусії — інституційна спроможність держави в управлінні космічною галуззю, формування стратегічних документів та ресурсне забезпечення її розвитку.
Відкриваючи засідання, президент УСПП Анатолій Кінах наголосив: Україна історично була і залишається космічною державою з потужним потенціалом, який, однак, роками не реалізовується належною мірою через недостатню послідовність державної політики. У нинішніх умовах повномасштабної війни з російським агресором розвиток космічної сфери набуває не лише економічного, а й безпекового значення.
«Космічна галузь є складовою як обороноздатності, так і конкурентоспроможності держави», — підкреслив він, звернувши увагу на критичні економічні виклики: за підсумками 2025 року Україна завершила рік із антирекордним дефіцитом зовнішньої торгівлі — мінус 45 млрд доларів.
Серед ключових завдань, які окреслили учасники:
● формування чіткої вертикалі управління галуззю на національному рівні;
● проведення аудиту реального стану підприємств і наукових установ;
● розробка та затвердження Концепції розвитку космічної діяльності;
● запуск дієвих механізмів державно-приватного партнерства та міжнародної кооперації;
● ухвалення повноцінної Державної космічної програми.
Заступник голови Ради Асоціації «КОСМОС» Андрій Моісеєнков підтримав акцент на оборонному та економічному вимірах розвитку галузі. За його словами, використання супутникових даних уже сьогодні є критично важливим для багатьох сфер, зокрема для аграрного сектору — для прогнозування врожаїв, моніторингу посівів і управління ресурсами.
Водночас він звернув увагу на відставання України у сфері космічних запусків: якщо у 2022 році країна вперше за 11 років здійснила запуск супутника, то, наприклад, Польща за цей період реалізувала п’ять подібних проєктів.
Попри це, є і позитивні сигнали. Минулого року, за сприяння Державного космічного агентства, Україна приєдналася до низки європейських програм, а в лютому 2026 року було створено робочу групу для підготовки нової науково-технічної космічної програми на 2027–2031 роки. Втім, учасники визнали: час уже втрачено, адже попередні ініціативи, зокрема програма 2021 року, так і не були повноцінно реалізовані.
Серед причин — відсутність затвердженої державної цільової програми та затягування з впровадженням Стратегії розвитку галузі, яка давно застрягла на рівні бюрократичних процедур. Як наслідок, Україна досі не має розгорнутої національної системи спостереження Землі та нових зразків ракетно-космічної техніки, які могли б уже функціонувати.
Учасники засідання зійшлися на тому, що першочерговими кроками мають стати ухвалення нової концепції космічної політики; оцінка потенціалу наукових установ і підприємств; запуск системного фінансування галузі.
Окремо наголошувалося на необхідності міжвідомчої координації, зокрема в контексті співпраці з сектором оборони. Про це сказав представник управління космічної політики Міноборони України, який висловив готовність долучитися до робочої групи.
На завершення було підкреслено, що Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану та Асоціація «КОСМОС» вже активно співпрацюють задля розвитку авіаційно-космічної галузі України. Сторони в жовтні 2025 року підписали меморандум про партнерство, спрямований на посилення індустріальної кооперації, впровадження високотехнологічних проєктів і інтеграцію України до космічного ринку ЄС та оборонно-промислового комплексу.
Ще у листопаді 2025 року вони звернулися до Прем’єр-міністра України, профільних комітетів Верховної Ради та Міністерства оборони із закликом визначити інституційний статус Державного космічного агентства та прискорити погодження Концепції державної космічної програми «КОМЕТА-2030». Тоді ж було ухвалено рішення про створення спільної робочої групи для координації дій науки, промисловості та держави.
В УСПП переконані: ухвалення оновленої космічної стратегії відкриє Україні шлях до інтеграції в європейські науково-технологічні ініціативи, такі як SAFE, EDF і Horizon Europe, а також сприятиме залученню інвестицій у високотехнологічний сектор і посиленню національної безпеки.