Поділитись
В УСПП привітали рішення НБУ щодо зняття ліміту на репатріацію дивідендів. Нацбанк, в рамках дорожньої карти щодо валютної лібералізації, з 10 липня скасував всі обмеження на репатріацію (повернення) дивідендів. Таким чином юрособи з іноземним капіталом більше не зобов'язані дотримуватися ліміту на перерахування дивідендів за кордон або на рахунки нерезидентів в Україні в 12 млн євро на місяць.
В діловій спільноті переконані, що це привабить додаткові капітали в Україну, оскільки інвестори раніше не бажали ризикувати своїми коштами, не маючи змоги вивести дивіденди за кордон.
«НБУ демонструє більшу відкритість і більшу можливість для інвесторів заробляти гроші і таким чином пожвавлювати ринкові механізми в Україні», - каже перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров.
«Це ознака, що економіка розвивається стабільно», - переконаний керівник Центру підтримки експорту при УСПП Денис Красніков. Він висловив сподівання, що Національний банк і надалі буде проводити кроки для зміцнення довіри експортерів та інвесторів до нацвалюти й банківської системи загалом.
В УСПП підкреслили, що внутрішній ринок гарно реагує на ці новації - курс гривні укріплюється. Це вказує також на той факт, що національна валюта значно недооцінена та має більший потенціал. Відтак, в рамках продуманої державної фінансової, економічної політики, спрямованої на подальшу лібералізацію, створення стимулів для поліпшення бізнес-клімату, гривня може продовжити своє зміцнення.
У разі такого сценарію бізнес може розраховувати на те, що з’являться довгострокові доступні кредити, адже обмежений доступ до фінансових ресурсів є серйозною вадою для розвитку підприємництва та виробництва в Україні.
«Ми повинні створювати сприятливі умови не тільки для закордонних інвесторів, а й для внутрішніх. Особливо, якщо це стосується експорторієнтованих галузей», - переконані в УСПП.
Наразі жорсткі монетарні умови в Україні не дозволяють бізнесу залучати позикові ресурси за прийнятними ставками для розширення виробництва (облікова ставка НБУ 17,5%). Стимулювання попиту банків на ОВДП та депозитні сертифікати переорієнтовувало існуючий ресурсний потенціал банківської системи на фінансування державних боргів замість відновлення кредитування суб‘єктів економіки. У поточних умовах, коли вартість кредитів під оборотний капітал в гривні залишається вище 20% річних, розвиток малого і середнього бізнесу фактично стримується штучно.
Відстороненість банківського сектора економіки від забезпечення економічного зростання та обмеженість грошово-кредитної політики антиінфляційними цілями дедалі відчутніше гальмують внутрішній попит.
Денис Красніков наголошує: український експортер не може розраховувати на кредити на більш привабливих умовах. Тут український виробник програє майже всім своїм конкурентам, які фінансуються своїми національними банками на багато кращих умовах.
«Зміцнення нацвалюти, валютна лібералізація - важливі кроки, але цим не вичерпується монетарна політика держави. Пропозиція грошей для виробників на кращих умовах завжди є найголовнішим інструментом просування товарів на нові ринки. Поки ми можемо конкурувати тільки дешевшою робочою силою, іноді нижчими цінами на сировину чи електроенергію. Але це не буде постійно. Крім того, це шкідливо для суспільства та призводить до міграційних процесів у більш багаті економіки. Потрібно переходити на найкращі світові практики стимулювання експорту, а не пасти в цих питаннях задніх. І роль НБУ у цьому вкрай важлива», - підкреслив очільник Центру підтримки експорту.
«Якщо НБУ буде продовжувати політику лібералізації як валютного ринку, так і монетарних умов, ми очікуємо на зменшення інфляції. Це, у свою чергу, дозволить знизити облікову ставку НБУ, і буде стимулювати банки більш гнучко ставитися до видачі кредитів, тому що вони тоді змушені будуть заробляти вже в реальному секторі економіки, а не тільки на облігаціях», - кажуть в УСПП.