Криза показала, що українська економіка беззахисна, кожний виживає окремо

Facebook Поділитись
Криза показала, що українська економіка беззахисна, кожний виживає окремо

Коронавірус, як і раніше, знаходиться в актуальному порядку денному і не дозволяє українцям розслабитися. За добу з’явився новий «рекорд» – майже дві с половиною тисяч нових захворювань, і це після жорсткого карантину та його вдару по економіці є великим викликом для суспільства, держави загалом.  Між тим треба визнати: якщо пандемію, викликану коронавірусом, вважати тестом на випробування ефективності і дієздатності державної влади в країні, то це випробування не витримано. Таку думку в ефірі одного з українських телеканалів висловив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.

«Неприпустимо, що Україна є чи не єдиною країною в Європі, яка і під час карантину не мала антикризового плану для підтримки економіки та системи охорони здоров’я, включаючи посткарантинний період, не має вона його і нині. Заходи здійснювались, але спонтанні, несистемні. Промисловці і підприємці ретельно слідкували, як борються с ковидом   інші держави, неодноразово направляли уряду цю аналітику. Як правило, уряди намагаються підтримати платоспроможність громадян, оскільки саме вона є стимулом виробництва, забезпечити здешевлення і спрощення кредитування економіки,  встановити заходи державного протекціонізму для промисловості, її пріоритетних галузей, вдаються  до прямої підтримки малого і середнього бізнесу через окремі  стимули, особливо для найбільш постраждалих сфер – туризму, готельного, ресторанного бізнесу,  надання послуг. В Україні спостерігалася інша картина. У підсумку за другий квартал 2020р. ВВП впав на 11%, за 7 місяців року промислове виробництво знизилося на 7,7 %, машинобудування – до 20% тощо.  Стан в економіці настільки серйозний, що потребує невідкладних антикризових дій», – наголошує Анатолій Кінах.

За його словами, криза показала, що українська економіка беззахисна, кожний виживає окремо. Це є абсолютно неприпустимим в ситуації, коли пандемія досі  не спадає і обов’язково спричинить чергові наслідки. Саме тому нині найважливішим завданням є недопущення поглиблення деіндустріалізації, збереження трудового потенціалу, досягнення будь-яких позитивних економічних зрушень. Необхідно почати з розробки антикризової стратегії з врахуванням посткарантинного періоду в напрямках економічного, промислового розвитку, постійної уваги влади до цих  невідкладних проблем.

Він торкнувся теми використання Фонду боротьби з коронавірусом, куди протягом карантину було заплановано  до 65 млрд.грн. Проте  Фонд працював непрозоро, без програми уваги протидії пандемії, без визначення пріоритетів та необхідної концентрації ресурсів на пріоритетних  напрямках.

«У підсумку маємо – 35 млрд. грн. с Фонду спрямовано на будівництво та ремонт доріг, так зване  «велике будівництво». Годі й казати, дороги в нас в жахливому стані, і такі загальнонаціональні проекти в цілому можна вітати – вони  вплинуть на забезпечення зайнятості, економічні зрушення.    Але одне запитання – в сфері підтримки медицини, причому – в момент поширення інфекції і захворювань, затягування пандемії,  в нас вже немає проблем? Усі лікарні забезпечені апаратами ШВЛ, медикаментами, захисними засобами, надійними тестами?   Захищені і в повному складі працюють лікарі  і медперсонал? Ми ж знаємо відповідь… Не знаємо тільки, що буде з фінансуванням як і медичних потреб, так і будівництва доріг», – коментує лідер промислової спільноти.

Він звертає увагу на те, що батьків школярів примушують купляти маски для відвідування шкіл – держава не спромоглася цього зробити. Непоодинокі випадки, коли уряд встановлює для регіону статус «червоної зони», а місцеві органи таке рішення скасовують, що свідчить про дуже небезпечну тенденцію дезінтеграції. Щодо вирішення проблеми коронавірусу – немає ніякої системності, чітких прогнозів, планування, створення «подушок безпеки».

«Безпрецедентній деградації інститутів державної влади, зниженню професійної та моральної планки можновладців треба покласти край. Промислова спільнота вимагає негайного ухвалення стратегії економічного, промислового розвитку (де будуть враховані аспекти, обумовлені продовженням пандемії коронавірусу)   на рівні уряду і парламенту та послідовного її виконання», – підсумував Анатолій Кінах.