Поділитись
Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром», виробники галузі виступають за прийняття законопроектів №2508 та №2509, ініціаторами та розробниками яких є сама асоціація. Кажуть: у 2019 році спостерігалися негативні тенденції: експорт легкої промисловості впав на 2,9%, а ось імпорт агресивно зріс на 17,6% (в 1,5 рази). При цьому саме виробництво впало на 10%. Відтак, легпром потребує законодавчих стимулів від держави: передусім вивільнення коштів на модернізацію і цифровизацію підприємств.
Промисловці представили свою позицію на «круглому столі» «Державна підтримка легкої промисловості в Україні», що пройшов у парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики.
«Позитив – голова парламентського комітету Данило Гетманцев відмітив, що ми вперше серйозно говоримо про легку промисловість. Відбулася непроста дискусія щодо можливих стимулів для легпрому, оскільки за ними нібито втрати бюджету. Натомість ми впевнені, ці втрати (це майже вдвічі менше, ніж у 2018-му!) в 10-річному періоді принесуть значний приріст», – наголосила президент-голова правління Асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.
Зокрема, очільниця «Укрлегпром» згадала норму про розстрочення зі сплати ПДВ на імпорт обладнання для власного виробництва, впровадження якої свого часу легковики домоглися разом із УСПП.
«Наприклад, за період дії нашої пільги нею скористалися 192 підприємства. Виробниками наведені позитивні фінансові результати, яких вони змогли досягти, дякуючи цій нормі. Але ми знаємо, що багато підприємств у регіонах, звертаючись до податкових органів, отримували відповідь: «Не підходите по критеріям»,– розповіла Тетяна Ізовіт.
Що пропонується законопроектами, які відстоює легка промисловість?
Законопроект 2508 «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання цифровизації та інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості» містить в собі основні кроки, які дозволять підприємствам легкої промисловості стати на шлях розвитку за рахунок названих критеріїв. Сюди ж належить впровадження нульової ставки мита на імпорт виробничого обладнання, яке не виготовляється в Україні, та поновлення тимчасової норми Податкового кодексу України, що була запроваджена з 2011 р. для підприємств легкої промисловості (КВЕД 13-15) на 10 років щодо звільнення від оподаткування прибутку, який спрямовувався на використання вивільнених коштів на модернізацію, розбудову, впровадження інновацій, пов’язаних з основною діяльністю та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, і сплату процентів за ними.
Законопроект 2509 «Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» щодо оптимізації ставок ввізного мита на текстильні матеріали» розроблений на вимогу вітчизняних виробників. Проведений аналіз ставок ввізного мита свідчить про те, що на сьогоднішній день у митному тарифі України на товари легкої промисловості, які ввозяться на територію України, встановлено пільгові ставки мита на однорідні товари в межах товарної позиції (підпозиції) УКТЗЕД із значною диференціацією, що спонукає суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності зловживати з класифікацією товарів, ухилятись від сплати митних платежів у повному обсязі, призводить до корупційних ризиків.
«Працюємо далі. Головне, щоб ці норми стали законом. Підтримка у парламентському комітеті є», – поінформувала Тетяна Ізовіт.