
Торік ділові відносини між Литвою та Україною досягли рекордних показників – у 2021 році обсяг торгівлі склав 2 мільярди доларів. Чималий внесок у це зробила двостороння Українсько-литовська ділова рада, яка стала постійним майданчиком для зустрічей і перемовин українського і литовського бізнесу. Під егідою ділової ради традиційно проходили щорічні економічні форуми на найвищому рівні – за участі президентів, очільників урядів обох держав тощо. Рівень довіри, партнерства, зацікавленості в взаємовигідних проєктах був і лишається безпрецедентним.
На цьому наголосили учасники Експортного клубу, організованого Торгово-промисловою і ремісничою палатою Вільнюса.
Важливість цих відносин стала особливо очевидною з початком російського вторгнення в Україну. За словами очільника Вільнюської палати С.Леонавічюса, підтримка українських бізнес-організацій після нападу на Україну рф була само собою зрозумілою.
Сторони відзначили, що за найбільш реалістичними прогнозами, цього року очікується скорочення української економіки приблизно на 30 відсотків. Та в українських ділових колах вже шукають приводи для оптимізму і будують плани відновлення індустрії, розвитку малого і середнього підприємництва.
«Так, зруйновані заводи – це справжня трагедія. Але зараз принаймні ні в кого не виникає сумнівів, що потрібно відбудовувати промисловість і робити це на сучасних стандартах. Ми матимемо більш конкурентоспроможний продукт», – зазначив перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров.
Одним із можливих шляхів співпраці він назвав торгівлю соняшниковою олією, адже Україна є світовим лідером у цьому секторі.
«У нас на складі близько 2 мільйонів тонн цієї олії, і її вже не вистачає по всій Європі. За пару місяців війни ми продали лише 24 тисячі тонн. Тому Литва могла б запропонувати логістичну мережу, можливо, послуги з розливу, щоб збільшити продажі в інших країнах», – сказав С. Прохоров.
Зараз на урядовому рівні вже обговорюється можливість експорту української продукції, зокрема зерна, через Клайпедський порт.
Надзвичайний і Повноважний Посол МЗС Литви Андріус Пулокас не приховує, що відмінну статистику економічних відносин між Литвою та Україною минулого року замінять набагато скромніші цифри цього року.
«Однак бізнес-організації обох країн тепер мають заохочувати закупівлю української продукції по всій Європі. Адже експорт є основою економічної незалежності країни. Тому вперше в житті я хотів би заохочувати імпорт у свою країну, оскільки це було б вигідно для обох сторін», – сказав А. Пулокас.
Наразі в Україні розроблено план дій щодо післявоєнної відбудови. Литва також може зробити вагомий внесок у цей процес.
«Ми, як держава, точно не матимемо можливості відбудувати, скажімо, Харків чи Маріуполь. Проте ми обов’язково будемо залучені до деяких проектів. Наприклад, тимчасові будинки з усіма зручностями в районах, зруйнованих війною. Суттєвий внесок тут міг би зробити литовський бізнес. Роботи вистачить на всіх, тому пропоную всім зосередитися», – підсумував засідання Експортного клубу президент Вільнюської палати С.Леонавічюс.
Постійні комунікації українських і литовських ділових кіл будуть продовжені.
Детальніше: https://www.lrytas.lt/verslas/rinkos-pulsas/2022/05/03/news/vilniaus-ppar-toliau-stato-tilta-tarp-lietuvos-ir-ukrainos-verslo-23243434