Литовський та український бізнес шукають шляхи допомоги українській економіці та поновлення обсягів двосторонньої торгівлі

Facebook Поділитись
Литовський та український бізнес шукають шляхи допомоги українській економіці та  поновлення обсягів двосторонньої торгівлі

Торік ділові відносини між Литвою та Україною досягли рекордних показників – у 2021 році обсяг торгівлі склав 2 мільярди доларів. Чималий внесок у це зробила двостороння Українсько-литовська ділова рада, яка стала постійним майданчиком для зустрічей і  перемовин українського і литовського бізнесу. Під егідою ділової ради традиційно проходили щорічні економічні форуми на найвищому рівні – за участі президентів, очільників урядів обох держав тощо. Рівень довіри, партнерства, зацікавленості в взаємовигідних проєктах був і лишається безпрецедентним.

На цьому наголосили учасники Експортного клубу, організованого Торгово-промисловою і ремісничою палатою Вільнюса.

Важливість цих відносин стала особливо очевидною з початком російського вторгнення в Україну. За словами очільника Вільнюської палати  С.Леонавічюса, підтримка українських бізнес-організацій після нападу на Україну рф була само собою зрозумілою.

Сторони відзначили, що за найбільш реалістичними прогнозами, цього року очікується скорочення української економіки приблизно на 30 відсотків. Та в українських ділових колах вже шукають приводи для оптимізму і будують плани відновлення індустрії, розвитку малого і середнього підприємництва.

«Так, зруйновані заводи – це справжня трагедія. Але зараз принаймні ні в кого не виникає сумнівів, що потрібно відбудовувати промисловість і робити це на сучасних стандартах. Ми матимемо більш конкурентоспроможний продукт», – зазначив  перший  віце-президент УСПП Сергій Прохоров.

Одним із можливих шляхів співпраці він назвав торгівлю соняшниковою олією, адже Україна є світовим лідером у цьому секторі.

«У нас на складі близько 2 мільйонів тонн цієї олії, і її вже не вистачає по всій Європі. За пару місяців війни ми продали лише 24 тисячі тонн. Тому Литва могла б запропонувати логістичну мережу, можливо, послуги з розливу, щоб збільшити продажі в інших країнах», – сказав С. Прохоров.

Зараз на урядовому рівні вже обговорюється можливість експорту української продукції, зокрема зерна, через Клайпедський порт.

Надзвичайний і Повноважний Посол МЗС Литви Андріус Пулокас не приховує, що відмінну статистику економічних відносин між Литвою та Україною минулого року замінять набагато скромніші цифри цього року.

 «Однак бізнес-організації обох країн тепер мають заохочувати закупівлю української продукції по всій Європі. Адже експорт є основою економічної незалежності країни. Тому вперше в житті я хотів би заохочувати імпорт у свою країну, оскільки це було б вигідно для обох сторін», – сказав А. Пулокас.

Наразі в Україні розроблено план дій щодо післявоєнної відбудови. Литва також може зробити вагомий внесок у цей процес.

«Ми, як держава, точно не матимемо можливості відбудувати, скажімо, Харків чи Маріуполь. Проте ми обов’язково будемо залучені до деяких проектів. Наприклад, тимчасові будинки з усіма зручностями в районах, зруйнованих війною. Суттєвий внесок тут міг би зробити литовський бізнес. Роботи вистачить на всіх, тому пропоную всім зосередитися», – підсумував засідання Експортного клубу президент Вільнюської палати С.Леонавічюс.

Постійні комунікації українських і литовських ділових кіл будуть продовжені.

 

Детальніше: https://www.lrytas.lt/verslas/rinkos-pulsas/2022/05/03/news/vilniaus-ppar-toliau-stato-tilta-tarp-lietuvos-ir-ukrainos-verslo-23243434