
Україна скоро підпише меморандум з Міжнародним Валютним Фондом (МВФ) щодо подальшої співпраці. Про це повідомив очільник уряду Денис Шмигаль.
Промисловці застерігають: нові домовленості із кредиторами повинні бути на користь української економіки. Брати на себе зобов’язання, не враховуючи низьку платоспроможність населення, деіндустріалізацію тощо – далі не можна. Відтак, новий меморандум має бути значно модернізованим, порівняно із попередніми його версіями.
«Ділова спільнота виступає за те, щоб співпраця з МВФ була продовжена, але її філософію треба переглянути. Не можна допускати втручання кредиторів у наші внутрішні справи. Та програма stand-by, за якою Україна отримувала транші, не зовсім відповідає національним інтересам в довгостроковій перспективі», - наголосив президент УСПП, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
Зокрема, однією з вимог надання траншу завжди було функціонування в Україні ринку газу. Потрібно зрозуміти, що Україна при нинішніх соціально-економічних показниках просто не готова до цього. Що і підтверджує намагання уряду, місцевих влад дійти до консенсусу в питанні стримування росту тарифів. За комірне українці вже заборгували 64,4 млрд. грн., а деякі галузі промисловості – агропереробка, хімічна галузь тощо – постали перед загрозою руйнації. Індустрія в цілому вже не може дозволити собі природний газ за наявними цінами, не говорячи вже про їх можливе підвищення.
Тривогу викликає і способи уряду виконати макроекономічні показники, які вимагають в МВФ. Зокрема, задля скорочення дефіциту бюджету в парламенті попри протести підприємців намагаються прийняти в другому читанні законопроєкт 5600. Він посилить податкове навантаження на вже і так фінансово ослаблений бізнес, а також на всіх пересічних українців в принципі. Навіть якщо це дрібне сільськогосподарське угіддя, спорадична самозайнятість тощо.
По суті, немає і стратегії зменшення боргів. Станом на жовтень 2021 року сукупний державний та гарантований державою борг України перевищує 90 мільярдів доларів (приблизно 2 трлн 364 млрд 931 млн гривень). На його погашення в 2022 році в проєкті держбюджету закладаються 560 млрд. грн.
«Зменшувати залежність від кредитів можливо лише розвиваючи власну економіку,промисловість, створюючи робочі місця в країні та сприяючи бізнесу і самозайнятості. Тому першочергово потрібен комплексний план економічного розвитку на найближчі 5 років, прийняття законопроєкту про локалізацію №3739, решти 4 з 5 законопроєктів про стимули для індустріальних парків. Також важливо показати інвесторам, що в Україні безпечно в правовому плані, що їх капітали будуть захищені», - підкреслили в УСПП.
У діловому союзі принципово виступають за те, щоб запозичені кошти спрямовувалися на фінансування промислового розвитку, підтримку бізнесу, програми імпортозаміщення.
«Транші потрібні перш за все для того, щоб дати поштовх до сталого розвитку. А тоді, коли збільшиться ВВП і прибутки, держава буде в змозі без фінансово-політичного тиску спокійно вирішувати, який кредит, в якому обсязі і від якого міжнародного банку їй потрібен», - вважає Анатолій Кінах.
Також він завважив, що Україні потрібно вчитися освоювати інші інвестиційні, кредитні портфелі, які надають Світовий банк, ЄБРР тощо. Йдеться про мільярди доларів, втім участь України в даних проєктах на низькому рівні через нездатність їх освоїти. Зокрема немає чітких програм, підготовлених професійних команд і т.д.
УСПП регулярно проводить відповідні навчальні конференції і тренінги для бізнесу, громадських організацій, місцевих органів влади. Сам також виступає партнером подібних проєктів (проведена реконструкція школи в Авдіївці) тощо.