Поділитись
Міжнародний валютний фонд продовжив програму stand by для України, що означає перспективу отримання 2,2 млрд. доларів впродовж року. В опублікованому Меморандумі йдеться про 12 «маяків» для української влади, які вона повинна виконати для стабільного отримання кредитних коштів.
Без сумніву, деякі з них цілком позитивні, а ось інші викликають питання.
Зокрема, йдеться про зобов’язання здійснювати подальші кроки для посилення конкуренції на ринку газу. Це у короткостроковій перспективі призведе до зростання тарифів.
На цьому наголосили в УСПП.
«Ринок газу ми повинні впроваджувати, але після проходження кризового періоду та вироблення стратегії забезпечення енергетичної безпеки в нових умовах – через добудову Північного потоку-2, зростання вартості енергетичного вугілля, очевидної нестачі генерованих обсягів зеленої енергії», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
За комірне українці вже заборгували 64,4 млрд. грн., а деякі галузі промисловості – агропереробка, хімічна галузь тощо – постали перед загрозою руйнації. Індустрія в цілому вже не може дозволити собі природний газ за наявними цінами.
Серед «маяків» Меморандуму - затвердження бюджету 2022 року з цільовим показником дефіциту 3,5% ВВП, аудит Фонду боротьби з коронавірусом, ухвалення дорожньої карти щодо виведення ПриватБанку та Ощадбанку на ринок для часткової або повної приватизації тощо.
Незрозумілим є пункт про зміни до податкового законодавства (листопад 2021), що передбачає збільшення ставок податків та розширення бази оподаткування. Це при тому, що в Україні, на відміну від країн ЄС, не впроваджувалися системні антикризові програми для підприємництва впродовж всього періоду коронавірусної пандемії. Відтак, вітчизняні виробники, надавачі послуг, експортери вже давно працюють в неконкурентних умовах із іноземними.
Також Меморандумом передбачається підготовка до 1 грудня 2021 року річного плану з покращення виконання платниками податків податкового законодавства, створення спецпідрозділу ДПС, що аналізуватиме активність платників податків із високим рівнем статків тощо.
«І якщо вимога впорядкувати нарешті антикорупційну систему, провести відповідні аудити – це позитив, то все, що стосується енергетичної, податкової, грошово-кредитної, промислової політики – це українське домашнє завдання. Воно не повинне бути прив’язане до кредитів, а виключно до інтересів власної економіки», - відзначив Анатолій Кінах.
Промисловці продовжують наполягати: брати на себе відповідні зобов’язання, не враховуючи низьку платоспроможність населення, деіндустріалізацію тощо – не можна.
По суті, немає і стратегії зменшення боргового тиску. Станом на жовтень 2021 року сукупний державний та гарантований державою борг України перевищує 90 мільярдів доларів (приблизно 2 трлн 364 млрд 931 млн гривень). На його погашення в 2022 році в проєкті держбюджету закладаються 560 млрд. грн. Для його реструктуризації уряд ухвалив стратегію, яка передбачає збільшення внутрішніх запозичень з одночасним скороченням зовнішнього боргу.
Частка витрат на обслуговування внутрішнього і зовнішнього держборгу складає 40-50% доходної частини держбюджету в 2021-2022 роках. Висока дохідність ОВДП руйнує систему кредитування реального сектору економіки.
«Збільшення дохідності ОВДП під 12-14% річних – це пряма дорога до подальшого падіння кредитування реального сектору економіки. Банки не кредитують бізнес, програми «Доступні кредити 5-7-9» недостатньо», - відзначили в УСПП.
У діловому союзі принципово виступають за те, щоб запозичені кошти спрямовувалися на фінансування промислового розвитку, підтримку бізнесу, програми імпортозаміщення.
«Транші потрібні перш за все для того, щоб дати поштовх до сталого розвитку. А тоді, коли збільшиться ВВП і прибутки, держава буде в змозі без фінансово-політичного тиску спокійно вирішувати, який кредит, в якому обсязі і від якого міжнародного банку їй потрібен», - вважає Анатолій Кінах.
Також він завважив, що Україні потрібно вчитися освоювати інші інвестиційні, кредитні портфелі, які надають Світовий банк, ЄБРР тощо. Йдеться про мільярди доларів, втім участь України в даних проєктах на низькому рівні. Зокрема немає чітких програм, підготовлених професійних команд і т.д.