Поділитись
У Києві відбулося спільне засідання Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, ГО «Клуб банкірів» та Національного інституту стратегічних досліджень. Аналітики, представники банківського сектору, бізнесу та науковці НАН України представили консолідовані пропозиції щодо того, як забезпечити українську економіку фінансовими ресурсами у 2026 році — в умовах ризиків падіння зовнішньої фінансової підтримки, слабкого внутрішнього кредитування та дисбалансів макрофінансової політики.
Антикризовий штаб наголосив: темпи відбудови економіки падають третій рік поспіль. За перше півріччя 2025 року приріст ВВП становив лише 0,9%, що суттєво нижче від урядового прогнозу (+2,7%) та фактичних показників попередніх років (+2,9% у 2024-му, +5,3% у 2023-му).
Причини — не лише через війну із російським агресором, що триває. УСПП та аналітичні інститути наголошують: монетарна політика НБУ не орієнтована на економічне зростання і нині не стимулює відновлення та розвиток.
«Відсутнє загальне бачення моделі нарощування власної ресурсної бази та досягнення економічної самодостатності у воєнних умовах», — зазначили експерти.
Рівень кредитування економіки, незважаючи на державні кредитні програми, залишається вкрай низьким: Україна має найнижчий у світі рівень банківського кредитування серед країн з ринками що формуються – до 15% ВВП (тоді як Чехія – 70%, Польща – 60%, Грузія – 80% ВВП). І навіть поточний низький рівень кредитування наразі не орієнтований на нарощування продуктивності економіки, оскільки серед отримувачів банківських кредитів превалюють галузі з швидким оборотом капіталу або сировинні виробники.
«За таких параметрів важко говорити про відновлення промисловості, запуск інвестиційних циклів чи створення нової доданої вартості», — заявили учасники засідання.
Ще один виклик — зростання імпортозалежності економіки. У 2024 році імпорт становив 37% ВВП, тоді як експорт — лише 22%.
При цьому значна частина зовнішньої фінансової допомоги не потрапляє в реальний сектор, а “осідає” у рекордних золотовалютних резервах НБУ. Паралельно приватні іноземні інвестиції за перше півріччя 2025 року скоротились удвічі, а державні кошти витрачаються на виплати за депозитними сертифікатами НБУ (ставка 19,5%), що звужує можливості фінансування оборонних видатків.
Експерти наголосили: чинна модель макрофінансової стабільності не відповідає потребам держави у швидкому економічному зростанні.
Замість “сертифікатної” стабільності потрібна монетарно-індустріальна політика, заснована на:
- здешевленні довгих кредитів для бізнесу;
- структурній модернізації промисловості;
- залученні інвестицій, включно з міжнародними;
- підтримці інноваційно-індустріальних проєктів відбудови.
В УСПП і Антикризовому штабі вважають: обговорення шляхів вирішення проблем кредитування та макрофінансової політики належить не тільки до компетенції НБУ, а й потребує розгляду на державному рівні, із залученням міжнародних партнерів.
Що пропонують економісти, банкіри та промисловці? Ключові напрямки:
1. Поступовий вихід із “сертифікатної моделі” утримання стабільності
— зниження ставок за депозитними сертифікатами НБУ та облікової ставки;
— обмеження частки коштів, які банки можуть вкладати у сертифікати;
— переорієнтація коштів на кредитування економіки.
2. Оцінка наслідків запровадження режиму гнучкого курсоутворення і розгляд доцільності повернення фіксованого курсу у комплексі з заходами щодо «розмороження» сертифікатів і переходу до нової непригнічуючої макрофінансової стабільності.
3. Проблема “рекордних” резервів:
— визначення їх оптимального обсягу спільно з міжнародними партнерами;
— спрямування частини зовнішньої допомоги на інвестиції та відбудову.
4. Перехід до нової моделі макрофінансової стабільності:
— синхронізація монетарної політики зі стратегією економічного зростання;
— інтеграція цих підходів у План відновлення України.
5. Посилення співпраці з міжнародними інституціями щодо залучення кредитних ресурсів для бізнесу.
За підсумками засідання буде сформована резолюція з пропозиціями, яку УСПП, Антикризовий штаб, НІСД та ГО «Клуб банкірів» спрямують Президенту України, Кабінету Міністрів, Національному банку України.
У документі буде акцентовано: економічна політика має перейти до інструментів розвитку та індустріального зростання.
Україна потребує монетарно-індустріальної політики, здатної забезпечити довгі кредити, інвестиції, модернізацію промисловості та підвищення економічної самодостатності в складних умовах повномасштабної війни з російським агресором.