На часі розвиток української економіки, а не створення робочих місць за кордоном

Facebook Поділитись
На часі розвиток української економіки, а не створення робочих місць за кордоном

Боротьба з соціально-економічною кризою, яка почалася в Україні не після карантину, спричиненому пандемією коронавірусу, а набагато раніше, в 2019р.,  потребує від влади і бізнесу, ділової спільноти економічного патріотизму високого гатунку. Перш за все, замість хаотичних, часто зроблених за вказівками ззовні кроків повинні бути задіяні заходи державного протекціонізму. Саме  таких дій   структуровані бізнес-об’єднання вимагають від уряду, саме для обговорення програми виходу з кризи пропонують особисту зустріч з президентом країни В.Зеленським. Про це в ефірі одного з національних телеканалів говорив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.

«Значних обсягів добігає деіндустріалізація. За 5 місяців 2020р. на 18-19% скоротилося виробництво в машинобудуванні – саме  технологічного, з високою доданою вартістю продукту. Системну кризу переживають такі сфери, як ракетно-космічний комплекс, авіа-, судно-, транспортне, енергетичне машинобудування. Зрозуміло, що держава має визначити ці галузі як пріоритетні, задіяти системні програми щодо підйому як всієї економіки, так і вказаних напрямів.  Сюди мають бути направлені усі ресурси і можливості  – через систему державно-приватного партнерства, з бюджету, через  політику доступу виробників до кредитних ресурсів; має бути створений  сприятливий діловий клімат з надійним захистом прав власника і інвестора, виключеннями фіскального тиску, рейдерства тощо», – наголошує Анатолій Кінах.

Він підкреслив, що    лише  системні заходи з підтримки внутрішнього ринку, національного виробника можуть протистояти  безконтрольній експансії імпорту, який провокує послаблення  розвитку вітчизняної промисловості, інноваційної активності,   валютної стабільності  країни.

«Державо заявила про намір придбати  американські  патрульні  катери, йде  закупка імпортних локомотивів, гелікоптерів. Коли замість підтримки української промисловості,  впровадження програм локалізації, імпортозаміщення десятки мільярдів гривень з бюджету, наших з вами податків спрямовуються  на економіку інших країн, на стабілізацію ринків робочої сили за кордоном, це межує з економічним злочином. Між тим усі цивілізовані держави світу зайняті зараз, в кризові часи,  підтримкою власного виробника. Так, в Євросоюзі вимога локального компонента виробництва дорівнює  50 %   (продукти енергетики, транспорту, автоматизованих систем та ін.), в  США  вимога до рівня локалізації, наприклад, рухомого складу громадського транспорту лише в у 2018-2019 рр. складала не менше 65%. А Україні з легкістю купує іноземний «секонд-хенд», а потім виявляється, що в нас рівень безробіття може зрости до 80%», – підкреслює лідер ділової спільноти.

Він підтримав наміри уряду відредагувати закон про державні закупівлі таким чином, щоб надати преференції вітчизняним товаровиробникам (за умови випуску ними конкурентоспроможного продукту), запровадити  обов'язок використання замовником  при оцінці тендерної пропозиції застосовувати критерій локалізації до  15-30%. Так вдасться  усунути  дискримінацію українських виробників і надати їм таких же преференцій, що мають наші конкуренти – іноземні компанії у своїх державах.

«Ми не кажемо про «залізну завісу», ми пропонуємо рецепти подолати  системну кризу в Україні.  Мова йде лише про створення умов для українських товаровиробників, шанс відродити вітчизняну промисловість з виробництвом продукту з високою доданою вартістю, не дати економіці впасти в сировинну яму, а державі перетворитися на додаток цивілізованого світу, який виробляє сировину та експортує дешеву робочу силу.  Лише в постійному діалозі влади і бізнесу, який спрямований на розширення можливостей внутрішнього ринку, широку присутність вітчизняних технологічних товарів на зовнішніх ринках заходи державного протекціонізму призведуть до успіху», – підсумував Анатолій Кінах.

Ретельні пропозиції для плану виходу з кризи, посткарантинного періоду підготовлені в УСПП, Антикризової раді громадських організацій – це документи «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет» та додаток до нього – невідкладні антикризові заходи. Вони надіслані вищому керівництву держави.