Поділитись
Нестача робочих рук в українській економіці стає дуже відчутною. Через війну рф проти України, обстріли російським агресором цивільної і енергетичної інфраструктури, а відтак перебої із електропостачанням, проблеми із логістикою тощо, діловий та інвестиційний клімат має обмежені можливості для розвитку.
За час повномасштабної війни робоча сила в Україні зменшилася на 2,1 млн людей, або приблизно на 12%, – до 15,2 млн. Про це йдеться у спільному звіті про пріоритети економічної політики, підготовленому Мінекономіки та Мінфіном.
«До того, близько половини робочої сили в Україні є неактивною – не працює і не шукає роботу, тоді як майже три четверті роботодавців у країні зазначають, що відчувають брак кадрів», – йдеться у документі.
На потребу гнучкого підходу до національного ринку праці, запровадження програм збереження і розвитку людського капіталу, перекваліфікацію кадрів неодноразово заявляв Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану.
УСПП виступив ініціатором низки обговорень в Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку, на спільних конференціях із Національним агентством кваліфікацій, а також в рамках тематичних засідань Антикризового штабу.
Ключовими рекомендаціями є пошук балансу між мобілізаційними завданнями для потреб оборони і бронюванням фахівців для потреб економіки; запуск системи перекваліфікацій і перенавчання; фіскальні і нефіскальні стимули для підприємців, які створюють нові робочі місця, а особливо тих, які адаптують умови праці для ветеранів і ветеранок війни з рф, створюють умови для економічної активності жінок та дошкільні заклади при підприємствах.
У Міністерстві економіки почули рекомендації та вже заявили про потребу перекваліфікації українців. Міністерка економіки Юлія Свириденко в рамках зустрічі з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо закликала ЄБРР розглянути можливість фінансово підтримати реалізацію програм перекваліфікації, як з боку держави, так і зі боку українського бізнесу.
«Справді, дуже важливо віднайти ресурс під ці завдання, і було б добре отримати фінансову підтримку міжнародних інституцій. Водночас, має бути спільна робота Уряду, місцевого самоврядування, територіальних громад, бізнесу в означеному напрямі», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Антикризовий штаб запропонував системну співпрацю в полегшенні наданні українцям підтвердження їх професійної кваліфікації, а також розробки стандартів для нових спеціальностей. Цей процес уже розпочато та є вже позитивні результати. За приблизно 9 місяців співпраці роботодавців, Національного агентства кваліфікацій тощо вже видано кілька тисяч кваліфікаційних сертифікатів. Багато з цих спеціалістів пішли працювати в ОПК, що важливо для національної безпеки і оборони від російського агресора.
Загалом же, Україні варто розробити комплексну стратегію повернення українських біженців додому, заохочення цього процесу (довгострокова перспектива), а також вирівнювати розподіл виробничих потужностей по умовно безпечним (тиловим) регіонам. До прикладу, більшість релокованих підприємств осіло в Закарпатській області, яка досить активно створювала необхідну інфраструктуру та надавала підтримку цьому процесу. Проте є й інші області, в яких достатньо ресурсів (приміщень, ділянок, кадрового потенціалу тощо) для того, щоб надати гарні умови для відкриття чи перенесення виробництва.
«Слід запровадити низку державних програм для підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема розширити кредитування, надати податкові стимули на модернізацію чи розширення виробництва тощо. Також важливі інвестиції в освіту та перенавчання, щоб забезпечити бізнес кваліфікованими кадрами навіть у таких складних умовах», - підсумував Анатолій Кінах.