
Валовий внутрішній продукт України поки не відновився до рівня 2019 року: Мінекономіки погіршило прогноз його росту до 3%. Хоча раніше говорилося про 4.6%. Все це протирічить заявам урядовців, що найвищий доларовий ВВП за всю історію незалежності - $190 млрд – це однозначно «перемога».
«Реальне значення ВВП вимірюється в гривні та враховує індекс цін в економіці. Маючи споживчу інфляцію на рівні 10,9% та безпрецедентну в промисловості – 57%, чи можемо ми говорити про стабільне зростання? Очевидно, що ні», - прокоментував президент УСПП Анатолій Кінах.
Такому значенню ВВП в доларовому еквіваленті сприяла ще і вигідна кон’юнктура на сировинних ринках, традиційним гравцем яких є Україна, а також штучна ревальвація гривні до долара. Проте вже зараз національна валюта повільно втрачає в ціні. Причиною тому є як нестабільність українських акцій на фондових ринках через загрозу ескалації агресії Росії, так і потреба закуповувати по аномальним цінам енергоносії. Ці розрахунки здійснюються в іноземній валюті, відтак, її відтік з України досить потужний.
Є, щоправда, стабільне джерело надходжень – перекази трудових мігрантів. Вони за 10 місяців поточного року вже сягнули $12 млрд. або 6,3% ВВП. Також це у 17 разів більше, ніж черговий транш від МВФ ($700 млн).
«Ми очікуємо від уряду реальної оцінки ситуації, адже лише на основі прозорого аналізу можливо ухвалити справді ефективні рішення. Очевидно, що реальний сектор економіки потребує фінансових і нефінансових інструментів підтримки. Йдеться про масштабування програми «Доступні кредити 5-7-9» із подальшим зниженням ставки, це зробить позики справді доступними і антикризовими. Також низка галузей промисловості перебуває під шаленим тиском тарифів на енергоносії. Хімпрому, агропереробці, тепличному господарству тощо – критично важливо отримати від держави кредит/дотації і т.д. Ці пропозиції ми вже направляли в Кабмін», - наголосив президент УСПП.
Підприємці звертають увагу, що зазначена у виступі Президента у Верховній Раді середня ставка кредитів для бізнесу на рівні 9,7% є дуже умовним показником.
«Якась невелика компанія змогла стати учасником програми і отримала 5% відсоткової ставки, якась ні – і змушена взяти кредит в комерційному банку під 14-16%. Тільки 8,8 млрд грн. коштів, виданих в рамках даної програми, пішли на інвестування і розвиток. Решта позичальників закривала таким чином старі борги і проблеми. Саме тому ми пропонуємо зробити кредитування більш доступним для широкого кола підприємців і промисловців з тим, щоб капітальні інвестиції і модернізація стали буденним явищем кожного виробника», - зазначили в УСПП.
Значну увагу слід приділити формуванню сприятливого інвестиційного клімату в Україні. Переважна частина іноземних капіталовкладень – це реінвестування. У 2021 році інвестиції прямих інвесторів у підприємства прямого інвестування в Україні становили лише $744 млн.
Це невеликий показник для економіки такого розміру, як українська. До того ж, Україна займає тільки 58 місце зі 109 світового рейтингу інвестиційної привабливості Global Foreign Direct Investment Country Attractiveness Index. Поступаємося на 26 пунктів сусідній Польщі та на 13 – Румунії.
Ділові організації наполягають, щоб ці та інші ініціативи були узгоджені із державним бюджетом на 2022 рік. Інакше робота в даних напрямках буде спорадичною. Також важливо, щоб уряд нарешті прийняв і подав на розгляд Ради Програму діяльності КМУ. Адже законодавчі ініціативи Кабміну в середньому на 80% не підтримуються в парламенті. Має бути затверджений і погоджений всіма органами влади план дій в економіці на наступний рік.