Поділитись
3 липня Верховна Рада схвалила звільнення голови Національного банку Якова Смолія за власним бажанням через "політичний тиск". У публічному просторі вже почали лунати імена можливих кандидатів на цю посаду, причому без прив'язки до їх програм. Відсутній і чіткий деполітизований аналіз реального стану справ, з тим, щоб новий очільник НБУ і команда регулятора добре розуміли плюси і мінуси попереднього складу та ті пріоритети, які перед ними ставить країна.
На цьому наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
"Мене турбує те, що йде зміна голови Національного банку України і немає завдання (у тому числі на рівні президента) зробити деполітизований аналіз реального стану справ у фінансовій сфері, та й в економіці в цілому. Також зараз лунають фрази про кандидатури на цю посаду - без прив'язки до програм кандидатів. Тобто, на жаль, знову обговорюється не професіоналізм посадовця, а те, чиїм інтересам слугуватиме новий голова", - вважає лідер ділової спільноти.
На його думку, проблемою є й те, що Нацбанк не генерує політику, яка відповідає національним інтересам України. Мова йде про заходи по стимулюванню національного ринку, бізнес-клімату, інвестування в розвиток. Особливо це помітно у період карантину та у порівнянні із діями аналогічних структур в інших країнах, спрямованих на мінімізацію наслідків пандемії для їх економік.
В Україні аналогічної політики, на жаль, немає, відтак, по-суті, вихід один - знову йти на зовнішній або внутрішній фінансовий ринок і робити позики. Боргове навантаження на бюджет жодним чином не корелюється із питанням економічного зміцнення.
Президент УСПП зазначає: минулоріч ситуація і взагалі дійшла до абсурду, адже в першій половині 2019 року уряд і Нацбанк, для того, щоб заткнути діру в бюджеті, розміщували державні облігації під 18-19%. Це надприбуток, такої практики немає ніде в світі. Таким чином не лише нарощувався державний борг, але національний регулятор та уряд своїми діями, по суті, руйнували кредитну систему, ізолюючи реальний сектор економіки від фінансових ресурсів.
"Навіщо банку було кредитувати бізнес і при цьому мати якісь ризики, коли можливо взяти облігації з високими відсотковими ставками і просто чекати календарної дати виплати цих дивідентів? Через це в 2019 році в Україну хлинув спекулятивний капітал на суму приблизно 4, 3 мільярдів доларів, що зумовило штучну ревальвацію гривні. Це, в свою чергу, спричинило втрату десятків мільярдів гривень українськими експортерами.
Ми намагалися добитися від влади пояснень, чому з другої половини 2019 року відбувалося падіння промисловості (у грудні більше, ніж на 8%), обсяг кредитування знизився на 65 млрд. грн., а ось прибутки банків за минулий рік зросли втричі. Відповіді немає.
Де ви знайдете країну, де об'єм кредитування системно би падав, а прибутки фінустанов росли? Відтак, це спекулятивний прибуток. Таким чином руйнується фінансова система і Національний банк не виконує одну із своїх найважливіших функцій. Їх загалом дві: стримування росту цін і створення сприятливого бізнес-клімату, нових робочих місць", - підкреслив Анатолій Кінах.
В УСПП переконані: перше, що потрібно зробити - це налагодити зважену роботу в чотирикутнику парламент- президент -Нацбанк та уряд. Кінцева мета їх взаємодії має бути конкурентоспроможна та сильна українська економіка з диверсифікованим виробництвом, експортом тощо.
"Необхідні кроки лежать на поверхні: створення доступу реального сектора економіки до фінансових ресурсів, концентрування на пріоритетних сферах економіки, модернізація промисловості країни. Проблемою є те, що за 5 місяців карантину в Україні немає жодного нормативно затвердженого антикризового плану. При цьому промисловість за це час впала майже на 9%, а машинобудування зокрема - на всі 20%. Тисячі малих і середніх підприємств закрилися. Безробіття - реальне і приховане - також зростає ",- зазначає президент УСПП.
У діловому союзі закликали владу не політизувати функції Нацбанку, а провести чіткий аналіз здобутків і помилок регулятора та спільно вирішувати нагальні потреби економіки і бізнесу.
Всі ці пропозиції в основі системних документів - "Платформи економічного патріотизму" та "Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет", які УСПП та Антикризова рада громадських організацій передала уряду і президенту.
Бізнес очікує відкритого діалогу із владою та наполягає на прийнятті антикризового плану для економіки, розробки промислової Стратегії, системних дій у фінансовому секторі.