Поділитись
Ними стали інноваційно-індустріальний розвиток економіки, реформа трудового, пенсійного законодавства, підтримка зайнятості тощо.
Про це стало відомо за підсумками засідання НТСЕР. Національна рада – єдиний майданчик для діалогу в трикутнику роботодавці-уряд-профспілки, рішення якого закріплюються нормативно - поновила свою роботу після 3,5-річної перерви.
Відновленню ефективного трипартизму в Україні сприяли зусилля громадських організацій, бізнесу та безумовна підтримка міжнародних партнерів. Так, у засіданні НТСЕР взяли участь координатор МОП в Україні Сергій Савчук, координаторка системи ООН в Україні Оснат Лубрані. Представниця Організації Об’єднаних Націй напередодні також направила листа на ім’я Президента В.Зеленського, де привітала усталення соціального діалогу між партнерами.
Від урядової сторони виступили перший віце-прем'єр-міністр України, міністр економіки Юлія Свириденко, а з профспілкової сторони - голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.
Голова Національної ради Анатолій Кінах окреслив поточну соціально-економічну ситуацію в Україні.
2021 рік видався складним через пандемію, яка триває, аномальний ріст цін на енергоресурси тощо. Так, ВВП у поточному держбюджеті закладався на рівні 4,6%, а по факту за підсумками року ця цифра становитиме 2,7%. При цьому МВФ, Світовий Банк вважають, що економіки перехідного типу відновлюються в середньому на 5,7%. Це означає, що українські темпи щонайменше вдвічі відстають. На 3% перевищує прогнозовані показники споживча інфляція – наразі 10,3%, і в рази – промислова (57%).
За 10 місяців 2021 року з України виїхало 600 тис. населення. На фоні несприятливої демографічної ситуації це колосальні цифри. За цей же час природнє скорочення населення становило 314 тис. ООН прогнозує, що такими темпами до 2050 року в Україні залишиться не більше 35 млн.
Поза тим, рік, що минає, мав і позитивні новини. Перше – це рекордні врожаї та експорт вітчизняного АПК. Збір зернових, зернобобових та олійних культур побив рекорд у понад 106 млн тонн.
Завдяки цьому, а також деяким іншим факторам – вдалося зберегти макрофінансову стабільність, зокрема, гривня на певний час ввійшла в 10 валют світу, що найбільше зміцнилися до долара. Втім, ціновий фактор на енергоресурси вже змінює це досягнення.
Найбільш болючим для економіки стало зростання цін на енергоресурси – газ, вугілля та електроенергію. Спотові ціни на газ в Європі встановили новий історичний рекорд, подолавши позначку $2200 за 1000 куб. м. Для бізнесу куб коштує в середньому 40-43 грн, хоча на початку року ціна не перевищувала і 10 грн. Ціна на електрику для промисловості за рік виросла на 86%.
«Все це потребує підвищення якості соціального діалогу, його результативності. Важливий зворотній зв'язок влади із реальним сектором економіки», - наголосив голова НТСЕР Анатолій Кінах.
Тому індустріальний розвиток України, створення нових робочих місць, підвищення платоспроможності громадян та мінімізація негативного впливу здорожчання енергоресурсів на виробників – в пріоритетах роботи Національної ради. Документ прийнятий до 2023 року і буде доповнений планом конкретних заходів на 2022 рік.
Серед них ініціюється зустріч роботодавців і профспілок із Прем’єр-міністром, на якій представники реального сектору економіки хочуть обговорити шляхи виходу із енергокризи.
Також НТСЕР підтримує проєкт Указу Президента про проведення щорічного саміту сторін соціального діалогу, за участі центральних і місцевих органів влади, бізнесу і т.д. Це допоможе приймати узгоджені рішення, у тому числі – на перспективу.
Національна рада позитивно оцінила політику децентралізації в Україні, водночас зауваживши, що разом із обов’язками ОТГ повинні отримувати і ресурсне забезпечення. Особливо це стало помітно в рамках кризового початку опалювального сезону 2021/2022, коли на місцеву владу покладено завдання компенсації різниці в тарифах для населення.
Відтак, активізується робота і на місцевих рівнях – в областях повинні ефективно функціонувати тристоронні соціально-економічні ради, що дозволить оперативно вирішувати проблеми, що накопилися, а також реалізовувати продумані стратегії щодо покращення становища на ринку праці, торгівлі і т.д.