Наука і бізнес мають спільно формувати нову економічну модель України — у НАН України обговорили стратегію відновлення держави

Facebook Поділитись
Наука і бізнес мають спільно формувати нову економічну модель України — у НАН України обговорили стратегію відновлення держави

Відбудова України потребує не лише фінансових ресурсів, а й чіткої стратегії розвитку, заснованої на синергії науки, бізнесу та держави. Саме цьому було присвячене спільне засідання Президії Національної академії наук України та Українського союзу промисловців і підприємців на тему «Наука і бізнес у формуванні стратегії промислового відновлення України». Учасники обговорили стан економіки, ключові виклики воєнного часу та пріоритети формування конкурентоспроможної індустріально-інноваційної моделі розвитку держави. 

Президент УСПП та голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах наголосив, що відновлення країни має базуватися на тісній взаємодії наукової спільноти, бізнесу і державних інституцій. За його словами, Україні необхідно відійти від сировинної моделі економіки та формувати сучасну конкурентоспроможну індустріально-інноваційну економіку, що спирається на державницьку промислову політику.

Він підкреслив, що одним із першочергових етапів розробки та реалізації Стратегії відновлення має стати глибока діагностика реального стану економіки.

«Без об’єктивного аналізу втрат, наявних ресурсів і можливостей неможливо сформувати ефективну програму відновлення та модернізації країни», — зазначив А.Кінах.

Він навів низку показників, які свідчать про масштаб викликів, що стоять перед державою. Зокрема, державний борг України вже перевищив 214 млрд доларів. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі зросло з 4,7 млрд доларів у 2021 році до 44,5 млрд доларів за підсумками 2025 року.

Окрему увагу учасники засідання приділили демографічній ситуації. За словами президента УСПП, одним із ключових завдань державної політики має стати збереження та розвиток людського потенціалу. Наразі середня тривалість життя чоловіків в Україні не досягає 57 років. У 2025 році в країні народилося близько 168 тисяч дітей, тоді як кількість померлих становила 485 тисяч осіб, не враховуючи втрат внаслідок бойових дій.

«Ці факти необхідно доносити як до українського суспільства, так і до наших міжнародних партнерів. Ми маємо усвідомлювати масштаби викликів, які стоятимуть перед державою в післявоєнний період і які вже значно впливають на нас зараз, коли російська агресія все ще триває», — наголосив він.

Президент УСПП також зазначив, що для створення умов сталого економічного зростання необхідне вдосконалення монетарної, грошово-кредитної та фінансової політики. Сьогодні рівень кредитування економіки в Україні є одним із найнижчих у Європі та становить лише близько 14% ВВП. Водночас значна частина промислового комплексу працює із завантаженням лише на 30–35%, що стримує економічне відновлення та розвиток виробництва.

А.Кінах нагадав також про створену на державному рівні Національну раду з відновлення України, однак зауважив, що за останні роки її діяльність не забезпечила появи необхідних стратегічних документів, які могли б стати практичною основою для реалізації політики відновлення.

У свою чергу директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Валерій Геєць зазначив, що чинна модель ринкової економіки України має системні вади, які потребують переосмислення в умовах післявоєнної модернізації держави.

Він звернув увагу на досвід Європейського Союзу, де близько 66% інвестицій в інновації забезпечує саме бізнес-сектор. На його переконання, розвиток інноваційної економіки неможливий без активної участі підприємницького середовища та довгострокового партнерства науки й виробництва.

Під час засідання були представлені й пропозиції Національної академії наук України щодо пріоритетних напрямів структурної модернізації економіки. Серед них — розвиток енергетики, інформаційних технологій та машинобудування як галузей, здатних забезпечити довгострокову конкурентоспроможність держави.

Учасники засідання наголосили, що формування стратегії промислового відновлення має стати спільною справою держави, науки та бізнесу. Саме така консолідація зусиль дозволить не лише відновити економіку після наслідків російської агресії, а й закласти основу для якісно нової моделі розвитку України.