Поділитись
Професійна асоціація екологів України (ПАЕУ) з відкритим листом звернулась до Президента України В.Зеленського, прем’єр-міністра України Д. Шмигаля, спікера парламенту Д. Разумкова та ін. щодо необхідності невідкладного перезавантаження природоохоронних реформ.
Звернення підтримала ціла низка ділових організацій країни, серед яких і Український союз промисловців і підприємців.
“Ключовим напрямком захисту довкілля в Україні є максимальна інтеграція з європейськими стандартами. В країнах Європи ці стандарти ефективно та прагматично регулюють саме ті процеси, які є актуальними для того чи іншого виду господарської діяльності. При цьому провідні країни не бюрократизують дозвільні процедури та не обтяжують економіку зайвими обмеженнями екологічного спрямування»,- йдеться в документі.
Як показали перші прийняті нормативно-правові акти, а також розроблені проєкти законодавчих документів, процеси екологічної євроінтеграції в Україні радше мають характер імітації, ніж реального впровадження.
Так, наприклад, вітчизняними критеріями необхідності проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) в Україні передбачено отримання дозвільних документів для виробничих процесів, які на практиці здійснюють мінімальний вплив на навколишнє середовище і процедуру ОВД в європейських країнах не проходять. Все це не приносить користі ані довкіллю, ані громадськості, шкодить міжнародному іміджу країни і розхитує інвестиційний фон.
До прикладу, проєкт Закону України № 4167 «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» має імплементувати в Україні Директиву 2010/75/ЄС і передбачає отримання підприємствами інтегрованого екологічного дозволу, а також впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ). При цьому до законопроєкту внесено положення, які відсутні в європейських директивах. Наприклад, європейські директиви не передбачають обмеження термінів реалізації екологічних заходів, це питання має вирішувати національний компетентний орган. Також європейські директиви не висувають жорстких вимог до моніторингу промислового забруднення, тому що потрібні підходи до даного питання можуть відрізнятися залежно від конкретних технічних вимог.
Директиви Європейського Союзу побудовані на логічному взаємозв’язку між собою. Так, наприклад, планові перевірки екоінспекції передбачені лише для тих підприємств, які володіють певними дозволами, допусками або ліцензіями природоохоронного характеру. При цьому необхідність цих документів чітко визначена іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, якщо невірно визначити необхідність отримання дозвільного документа (що ми маємо зараз в Україні), то, як наслідок, підприємство, яке штучно потрапило під дозвільну процедуру, отримає «в подарунок» численні візити державних органів.
Прийняті та розроблені наразі нормативно-правові акти містять значну кількість неоднозначних положень та невизначеностей, що робить можливими маніпуляції, подвійні стандарти, підвищує ймовірність корупційних ризиків.
Окремою проблемою природоохоронної сфери є наявність кваліфікованих кадрів, добір на профільних вузькоспеціалізованих посадах. Навіть наразі контролюючим та дозвільним органам (в тому числі центральним) надано надзвичайно широкі повноваження, які в майбутньому планується розширювати. Дуже часто від рішення чиновника залежить здоров’я та добробут тисяч людей, які працюють на підприємстві чи проживають в тій чи іншій місцевості.
Ще одним прикладом низької кваліфікації чинних посадовців є те, що вони наділені повноваженнями пропонувати інвестору альтернативні варіанти провадження господарської діяльності, у випадку, якщо вони є більш екологічно обґрунтованими. Проте за два з половиною роки дії даної норми, жодного випадку таких пропозицій в Україні не було. Натомість відомі випадки, коли закордонний інвестор з мільйонними інвестиціями, сучасним сертифікованим закордонним обладнанням проходив дозвільні процедури двічі – нічого не змінивши по суті своєї діяльності. Відмова у видачі дозвільного документа надавалася з формальних причин.
Детальніше за посиланням: https://ecolog-ua.com/news/vidkryte-zvernennya-shchodo-neobhidnosti-nevidkladnogo-perezavantazhennya-pryrodoohoronnyh