Поділитись
Економіка України ще до початку пандемії перебувала в системній соціально-економічній, фінансовій кризі. Падіння промисловості і ВВП тривало з другого півріччя 2019 року. До прикладу, в січні Україна мала мінус 0,5% ВВП. Відтак, наша країна вже гостро відчуває наслідки карантину і, як наслідок – закриття бізнесів, ріст безробіття, дефіцитність державного бюджету. Ділову спільноту турбує, що при цьому в Україні не приймаються системні антикризові пакети заходів для мінімізації наслідків пандемії в економічній сфері, як це роблять всі розвинені держави світу. На цьому наголосив Анатолій Кінах, президент УСПП, в ефірі «Громадського радіо».
«У всьому світі уряди своїми рішеннями затверджують пакети антикризових заходів мінімізації наслідків для економік, особливо бачимо це на прикладі Німеччини, Франції, США, навіть держав пострадянського простору – таких, як Казахстан, Узбекистан, інші. На сьогоднішній день в Україні відсутні такі програмні документи. Особливо нас турбує те, що недавно були прийняті рішення по секвестру державного бюджету 2020 року, де йдеться про можливе падіння ВВП України в цьому році до 4%, зростання безробіття. На жаль, цей документ був затверджений без програми діяльності КМУ, без першочергових антикризових заходів. Це створює для нашої держави величезну кількість ризиків, адже ми входимо в глибоку економічну рецесію з серйозними наслідками для зайнятості, падіння доходів і платоспроможності наших громадян», – підкреслив лідер ділової спільноти.
Президент УСПП розповідає: з урахуванням того, що пік пандемії в Україні ще не настав і карантинні заходи будуть пролонговані на травень, то ті показники, які сформульовані урядом при секвестрі державного бюджету, занадто оптимістичні.
Економіка України дуже вразлива, наш експорт має суто сировинний характер, близько 70% складає сировина аграрного, гірничо-металургійного комплексу. В умовах зниження темпу розвитку світової економіки, падіння цін на нафту, світова кон’юнктура на сировинну продукцію так само впаде, це буде мати для України дуже серйозні наслідки.
Іншим фактором, котрий не можна залишити поза увагою, є величезна кількість заробітчан, які у зв’язку з карантинними заходами в ЄС, падінням економіки, забороною відповідної промислової, підприємницької діяльності в Європі повертаються до дому і навряд чи матимуть змогу незабаром поїхати назад. Їх потрібні робочі місця на батьківщині.
За інформацією ділової громади, найбільш постраждалими сферами є отельні, туристичні, ресторанні, транспортні послуги, авіасполучення, більшість галузей малого і середнього бізнесу. Негативні тенденції намітилися в гірничо-металургійному комплексі. Тим сферам, які потрапили під вплив деіндустріалізації ще до коронавірусу – ракетно-космічний комплекс, авіа-, судно-, транспортне машинобудування тощо, буде вкрай важко поновити виробництво, провести модернізацію. Більш-менш в тренді тримаються агропромисловий комплекс (через високий попит продуктів харчування в світі), фармацевтична сфера та виробництво медпрепаратів, ІТ, інтернет-торгівля.
«Ускладнять економічне життя ризики фінансової системи, зовнішні борги. Відтак, наразі дуже важливо діяти не ситуативними заходами, а мати чітку системну програму першочергових дій, у тому числі – як відновлювати та розвивати посткарантинну економіку. Нині дуже важко дати прогноз, коли закінчиться рецесія та почнеться підйом, все залежить від характеру пандемії та успішності боротьби з нею, але прогнозувати раніше 2021 року економічне зростання 3-5 % навряд чи доцільно», – каже Анатолій Кінах.
Державні першочергові антикризові заходи та стратегія подальшого економічного розвитку – ось що потрібно країні в першу чергу. Такий план вже розроблений діловими структурами. Антикризова рада громадських організацій, що об’єднує більша 100 галузевих асоціацій, УСПП ще на початку січня направили президенту, парламенту та уряду пакет антикризових заходів. В подальшому він вже двічі доповнювався з урахуванням прогнозу наслідків карантину, пандемії коронавірусу. Програмні документи «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет» та додаток до нього – невідкладні антикризові заходи – цілком можуть лягти в основу національної антикризової програми, яка допоможе вивести державу з кризи и стане «дорожньою картою» подальшого сталого розвитку.