Поділитись
Оборонно-промисловий комплекс України в умовах тих викликів, які постали перед країною – війна на сході, необхідність захисту суверенітету та територіальної цілісності, кризові явища в економіці, потреби інтеграції в світове, європейське співтовариство – не в повній мірі виконує завдання набуття сучасної якості, техніко-технологічної модернізації, інноваційного переозброєння. По великому рахунку, в сфері відсутня якісна, така, що відповідає потребам сьогодення, стратегія модернізації, стратегія розвитку. Про таке на УП міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки» говорив президент УСПП Анатолій Кінах. Конференція проходить в рамках міжнародної виставки «Зброя та безпека».
«Як розвинуті країни підходять до використання воєнного бюджету? 50% і більше витрачається на модернізацію, нову техніку, вдосконалення навичок її обслуговування. В нас це ледве 15-17%, натомість до 80% їде на поточне споживання. Це хибна пропорція, враховуючи невисокий рівень цифр взагалі. Виходить, що в умовах дефіциту бюджету ми його використовуємо неефективно. Причини – неякісно складені програми розвитку, нерозуміння, що принцип планування в ОПК – довгостроковий, відсутність єдиної чіткої вертикалі влади, яка б опікувалася оборонно-промисловою сферою», – наголосив Анатолій Кінах.
Він навів неприйнятний приклад управління в сфері ОПК – провал програми виготовлення кораблів корвет. В 2005р. було прийнято рішення про їх будівництво, в 2011р. мав з’явитися перший корабель, всього планували чотири. Але з-за нерозуміння, як фінансується виготовлення складних технічних споруджень, як швидко відбувається моральне старіння та з інших причин корвет так і не побудований, проект заморожено.
«Можна сказати, що точка неповернення щодо виготовлення бойових кораблів пройдена, і це неприпустимо. Втрачені кадри, фінанси, довгострокові контракти з надійними партнерами – і це за відомої ситуації країни на морі… Щось подібне сталося з літаком Ан-70, ракетою «сапсан». Треба винести з цього прикрого досвіду належні уроки», – підкреслив глава УСПП.
На його думку, найголовнішим завданням розвитку та вдосконалення сфери є побудова вертикалі ефективного державного управління в ОПК. Міжвідомча комісія з питань оборонно-промислового комплексу, створена згідно указу президента від 12.06.2015р., могла б працювати більш ефективно, її дії – більш помітними, а очолювати її мав хоча б віце-прем’єр-міністр. Точилися розмови навколо створення державного агентства з ОПК, які нічим не закінчилися.
Треба ретельно переглянути та суттєво вдосконалити законодавче-нормативну базу. ВРУ вивела з-під заборони про приватизації низьку підприємств ОПК, але ще це не крок до надходження сюди приватних інвестицій. Рішучих змін потребує тема державно-приватного партнерства в сфері «оборонки», оскільки абсолютно очевидно, що державними коштами необхідні обсяги модернізації озброєнь та спецтехніки, переоснащення війська «не витягнеш».
Нарешті, Анатолій Кінах висловив глибоке переконання, що оборонно-промислова політика має ключовим словом – промислова. «Якщо говорити про співвідношення експорту і внутрішнього виробництва, державного оборонного замовлення, то останнього має бути в 1,5-2 рази більше. Саме тут можливість і армії, і національного виробника розвиватися як суб’єкти суверенної держави. В сфері ОПК треба вирішувати проблеми доступу виробників до кредитних ресурсів, до критичного імпорту, створювати для них стимули у вигляді реінвестування в розвиток, зменшувати податкове навантаження тощо. Лише вдихнувши кисень в індустріальну сферу, до якої належить оборонна, лише надавши пріоритети економічному розвитку, наша країна зможе і перемогти ворога, і впевнено вступити в коло цивілізованих країн світу», – підсумував лідер промислової спільноти.