Поділитись
Оптимістичні прогнози щодо зростання ВВП наразі не справджуються: поточні темпи за підсумками 2019р. – 3,3% – низькі. Натомість в українській промисловості триває рецесія. Особливо гнітюче враження викликає статистика за грудень 2019 року – падіння промислового виробництва склало 8,3%, а машинобудування скоротилось на 14,5%.
Промислове виробництво нині не є джерелом зростання вітчизняної економіки – попри її потенціал та зростаючу увагу світу саме до власних індустрій, впровадження розвинутими державами механізмів протекціонізму національних виробників.
Представники промислових секторів занепокоєні тим, що у фокусі уваги уряду немає інноваційно-орієнтованої індустріальної політики. Відсутня і вертикаль державного управління сферою – ні профільного органу влади, ні посадових осіб відповідного статусу, відповідальних за розвиток індустрії.
Про це йшлося на спільному розширеному засідання Антикризової ради громадських організацій України та правління УСПП «Відтворення промисловості – передумова економічного зростання», участь в якому взяли десятки представників реального сектору економіки, а також Офісу президента, уряду, керівники профільних парламентських комітетів.
«Наразі вважаємо головним пріоритетом на 2020 рік формування сучасної промислової політики та створення відповідної вертикалі державного менеджменту», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
На засіданні презентовано документ «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет», що відображає підсумки експертних обговорень, проведених УСПП спільно з партнерами з асоціацій промисловців, підприємців, роботодавців та наукових установ.
Йдеться про те, що розвиток ключових галузей індустрії України (авіакосмічна, автовиробництво, транспортне та сільськогосподарське машинобудування, суднобудування), котрі перебувають в кризі – потрібно стимулювати через низку державних програм: імпортозаміщення, кредитування виробників тощо.
Проект Стратегії розвитку промислового комплексу вже три роки «блукає» коридорами влади, попри те, що сучасні реалії вимагають її якнайшвидшого прийняття. За браком виробництва технологічної, з високою доданою вартістю продукції, Україна торгує переважно сировиною і це, у тому числі, дуже негативно позначається на зовнішньоторговому балансі: росте негативне сальдо. Посилені і тенденції трудової міграції.
«Необхідне прийняття Стратегіїта плану дій її виконання або іншого документа, що сформулює позицію Уряду щодо промислової політики, у т.ч. із впровадження інновацій та принципів Індустрії 4.0, для осучаснення промислового виробництва. Важливо відновити діяльність Національного комітету з промислового розвитку на чолі із Прем’єр-міністром України. Також повинна бути сформована вертикаль державного управління промисловою сферою – чи це буде окреме міністерство, чи агенція – назва не важлива: критично необхідний старт роботи щодо зупинення процесів деіндустріалізації і формуванню сучасної промислової політики», – заявив очільник УСПП.
Паралельно із процесами деіндустріалізації, проблеми для вітчизняної економіки створює недостатня скоординованість дій уряду та Національного банку, зазначили учасники засідання.
За 11 місяців 2019 року банківський сектор показав рекордний прибуток в сумі 59 млрд. грн., що у 3 рази більше, ніж за 11 місяців 2018 року. При цьому кредитування реального сектору за цей же період зменшилось на 66,5 млрд. грн.
Уряд випускає облігації внутрішньої державної позики за досі високими відсотковими ставками, тому банки не кредитують економіку. Попит на держоблігації завів на ринок іноземний спекулятивний капітал, котрий в своїй більшості і спричинив штучну ревальвацію гривні, не підкріплену ні зростанням ВВП, ні вирівнянням експортно-імпортних показників та ін. Відтак, втрати української економіки від штучної різкої ревальвації оцінюються в $5 млрд., а різке зміцнення гривні носить тимчасовий і нестійкий характер.
Ділова спільнота пропонує, окрім Стратегії розвитку промисловості, також впровадити державну цільову програму науково-технічного розвитку України, розробити та прийняти законопроекти «Про розвиток промисловості»; «Про інноваційну діяльність» (нова редакція); внести зміни до ЗУ «Про національний банк України», зокрема положення, яке зобов’язувала б НБУ, крім інфляції, таргетувати також і ринок робочої сили.
Що стосується малого і середнього бізнесу, то в УСПП та АРГО наполягають, щоб під час підготовки нового законодавства у парламенті скасували норми Податкового кодексу, які посилюють тиск на бізнес та розширюють повноваження контролюючих органів.
Всі ці пропозиції, як і, власне, «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет» – буде спрямовано уряду та парламенту. Окрім того, запропоновано організовувати періодичні зустрічі безпосередньо Президента України із представниками вітчизняної промисловості та бізнесу. З приводу необхідності впровадження промислової політики ухвалено звернення до президента, парламенту та уряду. Окреме звернення прийняте до Президента країни В.Зеленського щодо необхідності постійних комунікацій очільника держави та ділової спільноти заради економічного зростання.
На засіданні будо ухвалено рішення підтримати ініціативу Комітету з економічного розвитку ВРУ і провести спільне засідання на базі ДП «Антонов» для обговорення проблем і відпрацювання невідкладних заходів з відродження вітчизняного авіапрому.