Парламенту треба почати з недопущення поглиблення деіндустріалізації

Facebook Поділитись
Парламенту треба почати з недопущення поглиблення деіндустріалізації

Розпочала свою роботу четверту сесію Верховної Ради України ІХ скликання. Вже на першому засіданні народні депутати окреслили головні завдання часу – боротьба з пандемією, що  пов’язана із коронавірусом,  ухвалення бюджету на наступний рік в умовах глобальної економічної кризи і вибори до місцевих органів влади.

«Промисловці, підприємці і роботодавці вітають наміри парламентарів дотримуватись державницької позиції, яка має превалювати над політичною. Саме тому вважаємо за доцільне наголосити, що нині найважливішим  завданням є недопущення поглиблення деіндустріалізації. В країні – системна соціально-економічна криза, існують величезні ризики з точки зору  втрат трудового потенціалу, подальшому відтоку молодих професійних кадрів за кордон. Будь-які суспільні зміни, зростання якості життя громадян   можуть грунтуватися лише на економічному зростанні,  і ми вимагаємо від парламенту ухвалення стратегії економічного, промислового розвитку, постійної уваги до цих  невідкладних проблем», – наголосив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.

На його думку, парламенту не можна зволікати з розробкою стратегічних програм призупинення демографічної кризи, проводячи цю роботу разом з президентом, урядом, структурованим громадянським суспільством. В Україні  населення зменшується  дуже швидко, такого немає  в жодної країні Європи.  В 2019 р. на сто померлих в нас приходилося 53 народжених (а в сусідній Польщі – 92), загалом населення скоротилося на  247 тис. осіб. За 7 місяців ц.р. на сто померлих припадає лише 48 немовлят, населення поменшало на 140 тис. осіб. Ситуація, на думку промислової громади, є настільки серйозною, що треба бити на сполох. Демографічні проблеми не вирішуються скоро,  потрібні роки роботи у сфері забезпечення нової якості життя людей, їх гарантованої зайнятості,  покращення охорони здоров’я, освіти, безпеки життя, впевненості в завтрашньому дню. Але почати займатися  цими проблемами треба негайно.

«Багато складнощів виникають внаслідок невміння займатися стратегічним системним плануванням, відсутністю перспективного бачення розвитку держави. Наша країна  залишилася єдиною в Європі, що не має затвердженого антикризового плану для економіки, як і стратегії її розвитку в посткарантинний період. Відсутня програма діяльності КМУ, де мали б були враховані усі виклики і тенденції нинішнього вкрай непростого року. Жити за філософією «сьогодні на сьогодні» і так само управляти країною неприпустимо, такі підходи  – лише джерело нових проблем», – підкреслює Анатолій Кінах.  

Він зупинився на важливості чіткого проведення адміністративно-територіальної реформи, оскільки ухвалена постанова про укрупнення 490 районів до 136. Такі суттєві зміни  на мапі країни потребують серйозних коректив законодавчо-правової бази, включаючи Конституцію, глибокого соціально-економічного аналізу наслідків укрупнення з своєчасною розробкою і реалізацією заходів, які не дозволять погіршити життя людей, проробки питань управління адміністративно-територіальними одиницями, враховуючи їх фінансування і передбачення цих питань в бюджеті 2021. Доступ до медичних послуг, освітніх закладів, державних установ, банків – все це має бути вирішено на користь мешканців районів.

«Протягом цієї сесії депутатам треба докласти багато зусиль з встановлення миру і територіальної цілісності на Донбасі. Такі болючі проблеми вирішуються шляхом пошуку загальнонаціонального консенсусу, детального відпрацювання щодо методів, етапів, підходів. Переконаний,    країна  повинна мати   чіткий план повернення контролю над своїми територіями як нормативний директивний документ, затверджений, наприклад,  рішенням парламенту.  Його  тези мають бути задокументовані на державному рівні: спочатку на Донбасі встановлюється режим максимальної безпеки, контроль кордону всієї протяжності –  на першому етапі за участі міжнародної спільноти, і лише  потім проводяться місцеві вибори. Вимоги «особливого статусу» є вкрай небезпечними. Така державна програма  мають  бути доведені до громадян України, до міжнародної спільноти і спиратися на високий рівень довіри», – переконаний лідер ділової спільноти. 

Він ще раз наголосив, що структуроване громадянське суспільство, промислова спільнота готові взаємодіяти з владою задля реалізації цих невідкладних завдань. «Лише спираючись на активістів, експертів, громаду, український інститут парламентаризму доведе свою дієздатність, продемонструє вміння  реагувати на виклики в інтересах українського народу і держави»,  – підсумував він.