Поділитись
Втрати української економіки від повномасштабного вторгнення рф стали викликом як для влади, так і бізнесу. Пряма шкода, завдана діями ворога, оцінюється в $140 млрд, непряма – в 600 млрд. і більше. ВВП за рік великої війни впав на 30%, такий же показник безробіття. 60% серед внутрішньо переміщених осіб не мають роботи, 7 млн. українців – виїхало за кордон.
Експорт просів на 35%, а темпи релокації бізнесу за кордон перевищують внутрішні в 3 рази.
За таких обставин надзвичайно важливим є наявність загальнонаціональної економічної стратегії, адже економіка – це, по суті, другий фронт, від якого також залежить перемога над росією, а також темпи повернення біженців додому.
Хоча Україна презентувала План відновлення в Лугано минулого року, втім, він досі залишається маніфестом намірів та не містить додаткових галузевих програм, розрахунків, над якими би вже велася робота.
Паралельно із цим, є розходження в оцінці ситуації та підходах до забезпечення стійкості економіки під час війни і серед уряду, Нацбанку.
На цьому наголосили учасники засідання Антикризового штабу при Українському союзі промисловців і підприємців. Участь у заході взяли голова профільного парламентського комітету Дмитро Наталуха, заступник міністра економіки Ігор Фоменко, заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов, керівники профільних асоціацій – Будівельної палати, Укрцемент, Укрмашбуд тощо, представники малого і середнього бізнесу.
У своєму виступі президент УСПП, голова АШ Анатолій Кінах підкреслив, що потрібно чітко розрізняти, яка частка ВВП, що впала, є наслідком війни – руйнування інфраструктури, коопераційних зав’язків, блокади морських портів тощо, і яка - у зв’язку із несвоєчасними, нескоординованими рішеннями.
Таких чимало. Це стосується адміністрування податків (блокування податкових накладних, труднощі із відшкодуванням ПДВ), різкого підвищення деяких тарифів, збереження високої облікової ставки в 25% до 2024 року, недосконалої системи службових відряджень для бізнесу і виробників тощо.
Бюджет на 2023 рік затверджено із прогнозом зростання ВВП на +3,2% . Паралельно існує прогноз НБУ, де цей же показник становить 0,3%. Різниця в десять разів. Уряд прогнозує падіння експорту на -14%, а Нацбанк – зростання на +1%. Кабмін передбачає ріст імпорту в 2023 році на +1%, а Національний банк – аж на +24%. Аналогічно і щодо інфляційних прогнозів: уряд +28%, НБУ +18-19%.
«Я б ще зрозумів, якби ці розходження були між нашими національними прогнозами і підрахунками, наприклад, Світового банку, інших міжнародних організацій. Але дві головні інституції в державі не можуть мати підходи, які відрізняються в рази», - підкреслив Анатолій Кінах.
Те ж саме стосується і непрогнозованого підвищення тарифів на транспортні перевезення Укрзалізниці аж на 70% влітку минулого року. Це сталося в розпал війни, коли чимало підприємств втратило свої активи, загалом працювало заледве 60% виробництв. Вже тоді транспортна логістика подорожчала в 3-4 рази через блокаду російським ворогом морських портів, завантаженість західних сухопутних кордонів тощо.
УСПП звернувся за роз’ясненнями до Міністерства економіки, проте отримав від чиновників відповідь, що цей наказ з ними навіть не погоджували.
«Це неприпустима ситуація», - вважає президент УСПП.
Діловий союз вже звернувся із пропозиціями до Офісу президента, ВРУ, Кабміну, Нацбанку, РНБОУ. Так, пропозиції Антикризового штабу включені до проекту рішення РНБОУ в рамках підготовки засідання з питання забезпечення стійкості та розвитку національної економіки в умовах воєнного стану.
16 березня відбудуться спільні із Комітетом ВРУ з економічного розвитку слухання на тему: «План відновлення України від наслідків війни».
Окремо УСПП працює з Державною податковою службою, створивши із фіскалами спільну робочу групу.
Основне завдання цих зусиль – систематизувати національний підхід до забезпечення стійкості і розвитку національної економіки в період війни і повоєнного відновлення. Важливо сформувати сприятливий бізнес та інвестиційний клімат вже зараз та почати відбудову, де це можливо, не чекаючи закінчення бойових дій. Адже це робочі місця, більше капіталовкладень в інфраструктуру і житловий фонд, розвиток малого і середнього підприємництва.
«Оборону Україна фінансує сама: 50% бюджету, який ми отримуємо завдяки міжнародній допомозі, йде на підтримання соціальної сфери, енергетику тощо. Тобто чим краще працюватиме наша економіка, тим більше матимемо коштів на ЗСУ, на виробництво оборонної техніки і озброєння, на програми модернізації промисловості. Ми не тільки реципієнт міжнародної допомоги, ми ще й країна із великим виробничим, експортним потенціалом, вигідний партнер для ЄС і США. І ми будемо рухатися саме в цьому напрямі», - підсумував Анатолій Кінах.