Поділитись
Підприємства, що потрапили до національних санкційних списків, повинні максимально працювати на користь України. Мета санкцій — не зупинка їх діяльності, а повне очищення від економічних, фінансових і юридичних зв’язків з країнами-агресорами — росією та білоруссю. Після цього такі активи мають бути інтегровані в економіку України — з дотриманням усіх вимог безпеки та права — і приносити користь державі у вигляді збережених робочих місць, податкових надходжень та підтримки обороноздатності.
Таку позицію послідовно відстоює Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану.
Санкційні механізми щодо підприємств, пов’язаних з рф або білоруссю, почали застосовуватись ще з 2014 року, а з початком повномасштабної війни рф проти України були суттєво розширені. Станом на сьогодні у Державному реєстрі санкцій налічується 10,8 тис. фізичних і 7,5 тис. юридичних осіб.
«Санкції не повинні мати на меті зупинку активів. Йдеться про очищення їх від ворожого впливу та подальше використання в інтересах української економіки», – наголошує президент УСПП Анатолій Кінах.
За його словами, нинішній рівень результативності цього процесу необхідно суттєво покращити: багато підприємств роками не працюють, мають заморожені рахунки, хоча могли б функціонувати, створюючи додану вартість і підтримуючи державний бюджет.
На жаль, в Україні досі не вибудувано єдину ефективну модель управління такими активами. Відсутність координації між державними структурами, дублювання функцій та непрозорі процедури створюють додаткові ризики, включно з корупційними.
«Кожен орган – РНБОУ, АРМА, СБУ, Генпрокуратура, Фонд держмайна, економічний блок Уряду, НБУ – часто діє відокремлено, що призводить до бюрократичної тяганини і втрачених можливостей», – зазначає президент УСПП.
Особливу тривогу викликає ситуація з тими активами, які можна було б використовувати на потреби оборонно-промислового комплексу або залучити в критичні для економіки виробництва. При цьому 52% видатків держбюджету наразі покривається за рахунок міжнародної допомоги — отже, країна потребує підвищення ефективності власного економічного потенціалу.
УСПП та Антикризовий штаб ще з початку повномасштабної війни з російським агресором піднімали ці питання, у тому числі вийшли на системні комунікації з НБУ, СБУ, АРМА тощо, виступаючи за те, щоби паралельно із конфіскацію часток бенефіціарів рф/білорусі/пов’язаних з ними осіб підприємства були збережені і працювали для вітчизняних потреб.
Питання ефективного використання підсанкційних активів стало предметом обговорення на спеціальній нараді в Національному інституті стратегічних досліджень. Участь у ній взяли заступник директора Інституту, керівник Центру економічних досліджень Ярослав Жаліло, президент УСПП, голова Антикризової ради Анатолій Кінах, віце-президенти УСПП Сергій Тихонов та Анатолій Пушкар.
Інститут на запит Офісу президента України, котрий у свою чергу, прислухався до ділових та експертних кіл, готує аналітичну записку щодо використання підсанкційних активів на благо економіки України. Активну участь в цьому процесі, на прохання Інституту, бере УСПП та Антикризовий штаб - аби врахувати позиції бізнесу та сформувати практичні пропозиції.
«Ми працюємо над тим, щоб розробити цілісну модель координації між усіма причетними органами та створити умови, за яких арештовані активи реально працюватимуть на нашу економіку», – підсумував мету зустрічі А.Кінах.
Документ вже незабаром буде доопрацьовано та подано на розгляд Президенту України.