Підтримка бізнесу під час війни має перейти від реагування на наслідки атак до системної політики економічної стійкості

Facebook Поділитись
Підтримка бізнесу під час війни має перейти від реагування на наслідки атак до системної політики економічної стійкості

Для збереження економічної стійкості країни важливо не лише оперативно реагувати на наслідки ворожих ударів, а й створити постійну систему антикризової підтримки підприємств. На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців. 

Коментуючи анонсовані Кабінетом Міністрів рішення щодо розширення доступу бізнесу до кредитування, страхування воєнних ризиків, розвитку логістики та підтримки розосередження складів підприємств, президент УСПП Анатолій Кінах зазначив, що такі кроки загалом є правильними, втім, скоріше “пожежними”, ніж системними.

«Росія цілеспрямовано атакує не лише цивільну,  транспортну та енергетичну інфраструктуру, а й економічний потенціал держави. Тому кожне рішення, яке допомагає підприємствам продовжувати виробництво, зберігати робочі місця, експорт і сплату податків, працює на зміцнення економічної безпеки України. Важливо, щоб уряд оперативно реагував на нові виклики», – наголосив Анатолій Кінах.

В УСПП переконані, що нинішня ситуація потребує переходу від окремих антикризових рішень до комплексної політики економічної стійкості.

«Сьогодні бізнесу потрібні не лише тимчасові кредити чи нові логістичні маршрути. Необхідна швидка система реагування на наслідки російських атак», – зазначив президент УСПП.

Серед пропозицій ділового союзу:

●      Запровадити "швидку допомогу" для постраждалого бізнесу – компенсацію частини витрат на відновлення виробництва або безвідсоткові кредити, які можна отримати протягом кількох днів після підтвердження збитків.

●      Державні гарантії страхування воєнних ризиків мають працювати не лише для великих інвесторів, а й для малого та середнього бізнесу.

●      Оперативне відтермінування податкових та кредитних платежів для підприємств, що постраждали від обстрілів, без складних процедур.

●      Створення резервної мережі логістичних хабів у різних регіонах країни, щоб швидко перенаправляти товарні потоки після атак.

●      Пріоритетне відновлення електро-, газо- та водопостачання для підприємств критичних галузей, які забезпечують продовольчу, медичну та оборонну безпеку.

●      Максимальна цифровізація всіх процедур підтвердження збитків і отримання допомоги.

УСПП вважає, що настав час створити постійний Антикризовий економічний штаб при Кабінеті Міністрів за участю бізнес-асоціацій, банків, логістичних операторів та страховиків. Це дозволить ухвалювати рішення протягом годин, а не тижнів, після кожної масштабної атаки на економічну інфраструктуру.

«Україна вже довела, що її бізнес здатен працювати навіть у найскладніших умовах. Економічна стійкість сьогодні є такою ж складовою національної безпеки, як і обороноздатність», – підсумував Анатолій Кінах.