Поділитись
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік». При очевидній першочерговій статті витрат на оборону – 21,6% ВВП або 1,68 трлн. гривень, підтримка бізнесу є лише п’ятим пріоритетом. На ці цілі передбачено тільки 30,8 млрд. гривень. Документ внесли до Верховної Ради України, яка розпочала процедуру його розгляду.
Така політика на фоні збільшення числа підприємств, що вже релокувалися чи збираються це робити за кордон (понад 30% всього бізнесу) через відсутність доступного кредитування, прозорої податкової системи, тощо – є дуже ризиковою.
На цьому наполягає Український союз промисловців і підприємців.
27 вересня тут збирають Антикризовий штаб стійкості бізнесу в умовах воєнного стану, до якого долучяться Комітет ВРУ з економічної політики, представники уряду, профільні експертні інститути та ділові галузеві асоціації.
Сторони хочуть ініціювати коригування економічної політики уряду в бік підтримки національного виробника. Тут потрібні погоджені дії з НБУ щодо повернення банківської системи до кредитування бізнесу, а не заробітків на депозитних сертифікатах НБУ та держоблігаціях, прозора податкова політика, різноманітні нефіскальні стимули тощо.
Дефіцит державного бюджету України у 2024 році передбачається на рівні 20,4% ВВП. Згідно з розрахунками прогнозний обсяг державного боргу, розрахований у національній валюті, становитиме 8 183 862,1 млн грн і становитиме 104,6% від ВВП.
Передбачається, що дефіцит буде профінансовано майже повністю за рахунок зовнішніх запозичень, оскільки доходи від приватизації заплановані на рівні 4 млрд грн, а внутрішні запозичення дорівнюватимуть виплатам у рахунок погашення внутрішнього боргу – 421,6 млрд грн.
«Відсутність комплексної політики, спрямованої на розвиток власної економіки, виробництва в період війни, воєнного стану – це велика помилка. Нам потрібні власні ресурси. І тут не час випробовувати ринкові моделі, треба робити ставку на український бізнес і експортерів та всіляко підтримувати його діяльність», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Величезна допомога західних партнерів покриває всі невійськові витрати нашого бюджету (50%). Це дозволяє Україні закрити соціальні питання, підстрахуватися в питаннях інфляції, валюто-курсової політики тощо.
Втім, основною проблемою є те, що гроші "проїдаються", а не працюють на розширення виробництва чи створення нових робочих місць, як зазначив навіть сам міністр фінансів.
Довоєнні та традиційні проблеми ділового клімату не вирішені. Попри те, що війна, власне, триває і спрогнозувати терміни її закінчення зараз ніхто не в змозі.
Замість дати більше часу для підприємців і промисловців адаптуватися, допомогти із пошуком фінансування на модернізацію/перепрофілювання, бізнес повернули на довоєнні рейки. Для великих компаній актуальним залишається питання верховенства права, а для ФОПів – податки, перевірки і численні штрафи.
Для початку потрібно вирішити наявні проблеми із адмініструванням ПДВ, розширити програми кредитування, збільшити в державних тендерах частку локалізації виробництва. Загалом для потреб оборони в Україні має вироблятися все, що може вироблятися в Україні. Тільки за відсутності складових чи технологій – вони мають завозитися як критичний імпорт.
Всі ці пропозиції регулярно і неодноразово подавалися до уряду та Офісу президента.
Антикризовий штаб, котрий постійно моніторить ділову ситуацію в країні, має багато звернень від підприємців, підготує вже системне і колективне звернення до влади щодо пріоритетності економічної політики та врахування позицій бізнесу.