Поділитись
Панадемія коронавірусу – це ще й тест на дієздатність держави вирішувати такі кризові ситуації, мобілізувати та правильно розподілити ресурси, підтримати внутрішній ринок, економіку і громадян. Україна, на відміну від інших розвинених держав світу, не прийняла жодної антикризової програми мінімізації негативних впливів поширення COVID-19 на бізнес-активність, його становище. Потрібна системна підтримка платоспроможності населення, умови – податкові, кредитні, орендні тощо – для збереження робочих місць, інші механізми – зниження ставки ПДВ на соціально значимі товари і послуги тощо.
На цьому наголосив президент УСПП Анатолій Кінах, виступаючи на онлайн обговоренні «COVID-19 та економічна активність: дилема для місцевої влади». Захід організований Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.
Представники державних органів влади, місцевих адміністрацій, бізнесу, експерти тощо говорили про ефективність чинних державних заходів підтримки економічної активності та програм підтримки бізнесу з боку міжнародних організацій в період пандемії».
Анатолій Кінах підкреслив: промисловці і підприємці, які входять до УСПП і Антикризової ради громадських організацій, вже давно надали свої антикризові пропозиції владі – ще навесні 2020 року. Тепер же активно провадять діалог з урядом і парламентом, Офісом президента з тим, щоб програми підтримки економіки були прийняті. Зокрема, як допомогти промисловості – розглядатимуть на спеціальному засіданні УСПП і АРГО вже 3 грудня.
Тут переконані, що держава повинна звернути увагу на національного виробника, не нехтувати локалізацією виробництва, замовляючи імпорту продукцію транспортного машинобудування, авіапрому тощо. Адже падіння в індустрії триває – мінус 7% за неповний рік. Скорочуються і робочі місця. Такі знані заводи як КрАЗ – в стадії банкрутства, багатообіцяючі проекти (український корвет) – покинуті практично на півдорозі.
Президент УСПП також підкреслив велику роль децентралізації, вважаючи запущений процес дуже позитивним для ефективного розвитку держави. Втім, переконаний лідер ділової спільноти, разом із повноваженнями необхідно виділяти і ресурси на регіони.
В УСПП переконані, що говорячи про підтримку бізнесу в Україні необхідно розуміти: кілька тисяч гривень виплат, про які зараз говорять, ситуацію не вирішать. Та й кошти ці, будьмо відверті, нізвідки брати – бюджет гостро дефіцитний. Проте інструменти для економічного розвитку є.
«Ми ведемо моніторинг тих заходів, які вживаються в інших країнах світу – від Австралії до Японії, від США до Німеччини. Всюди є підтримка виробників і бізнесу, особлива увага до малого бізнесу, котрий створює робочі місця і для себе, і для десятків людей навколо. Наприклад, якщо підприємець зберігає не менше 80% свого штату – кредити для нього за нульовими ставками, якщо збереже таку динаміку ще 2 роки – може ці кредити не повертати. Є податкові канікули, відсутність штрафів і перевірок… Дивлячись на все це, розумієш, в якому становищі український бізнес. Ми не кажемо: дайте гроші з бюджету на підтримку підприємництва, бо тих грошей немає, ми вимагаємо подібних до вищезазначених стимулів і низку інших. Доступ до кредитів, діалог щодо принципових питань, компенсаторні заходи в час локдауну та ін.», - підкреслив Анатолій Кінах.
Всі пропозиції ділової спільноти будуть розглянуті на засіданні УСПП і АРГО 3 грудня.