Поділитись
У серпні уряд затвердив Стратегію економічного розвитку Донецької і Луганської областей до 2030 року. Документ прийнятий на основі, у тому числі, пропозицій УСПП, Антикризової ради громадських організацій, експертних структур. Проте три місяці по тому переважна більшість пунктів Плану з її реалізації не виконується в повній мірі. А в центральному і місцевих бюджетах закладено надто мало коштів на впровадження масштабних ініціатив модернізації інфраструктури, створення технопарків та ін.
На цьому наголосили учасники круглого столу «Проблеми та перспективи економічного розвитку Донецької та Луганської областей», організованого УСПП спільно із Національною тристоронньою соціально-економічною радою.
Як повідомив віце-президент УСПП, депутат Донецької обласної ради Сергій Третяков, до заходу долучилося 90% усіх ОТГ з обох областей, представники Донецької облдержадміністрації, Мінрегіону, Мінекономіки, підприємці та експерти наукових установ – Національної академії наук тощо.
Метою конференції є громадський моніторинг, взяття під експертний конроль ходу виконання вже прийнятих стратегій і планів у згаданому напрямі.
Учасники засідання переконані, що є багато можливостей оптимізації державних дій для того, щоб пришвидшити економічний розвиток територій Донецької і Луганської областей, підконтрольних Україні.
«Реальні успіхи у соціально-економічний сфері є найяскравішим доказом для українських громадян, що Донбас є і буде невід’ємною складовою України», - зазначили вони.
Президент УСПП, голова НТСЕР Анатолій Кінах відзначив, що наразі Донецька область забезпечує 5% ВВП країни, а Луганська – 1%. Крім власне економічних проблем – низької зайнятості і доходів громадян, скорочення числа підприємств та росту заборгованості по виплаті заробітних плат на них – є чимало викликів у сфері екології (затоплені шахти і т.д.), інфраструктури.
За роки збройної агресії кількість великих підприємств на території Донецької і Луганської областей скоротилося зі 113 до 33, середніх – з 2247 до 706, малих – з 37,7 до 12,4 тис. Кількість людей, що мешкають в регіоні на підконтрольній території, скоротилася до 2,2 млн. осіб. Показники економічної діяльності у 2021 році також песимістичні.
«Закріплених нормативно ініціатив чимало – вже згадана Стратегія, проєкт «Східна Україна: возз’єднання, відновлення, відродження» та низка інших. Проблема в тому, що заходи з них реалізуються мляво, а також продовжує тиснути фінансове питання. До прикладу, затвердженою Концепцією трансформації вугільних міст передбачено в бюджеті 118 млн. грн., які підуть на 8 ОТГ. Тобто кожна територіальна громада отримає менше 15 млн.грн. На ці кошти нереально виконати «трасформацію», хіба закрити поточні питання. Посадовці можуть зауважити, що решта коштів – це інвестиції. Але поки іноземні інвестори (через обєктивні ризики) не є особливо активними в Донецькому і Луганському регіоні», - підкреслив С.Третяков.
Відтак, діловий союз пропонує уряду спільно із експертами, представниками ОТГ розробляти чіткі дорожні карти залучення інвесторів. На першому етапі ставку треба робити на національного інвестора.
«Таким чином європейські, американські капіталовкладники тощо будуть бачити, що процес зрушив із місця, там є національний капітал, значить, це безпечно і перспективно. На нашу думку, це мотивує іноземних інвесторів», - зауважили учасники засідання.
Окремою темою стало обговорення ефективності використання природніх ресурсів регіону. Лише 50% родовищ корисних копалин на підконрольній Україні території Донеччини використовується ефективно. Водночас, там є великі перспективи – найбільші в Європі поклади літію, наразі також активізувався видобуток та спрямування на експорт глини.
«Це потребує контролю і уваги держави, ліцензування, вкладання коштів тощо. Знову ж таки, це один із варіантів державно-приватного партерства», - відзначили в УСПП.
Усі пропозиції учасників круглого столу будуть підсумовані та передані уряду. Нагадаємо, що даний захід – один із циклу круглих столів, що ініціював УСПП, залучаючи до них представників Кабміну, експертів, науковців, ОТГ тощо.