Поділитись
Мінекономіки спільно із українськими економістами, консалтинговими компаніями тощо – запропонували ключові принципи до плану повоєнного відновлення України.
По суті, пункти цього плану будуть опорними точками в наших комунікаціях із західними партнерами, міжнародними інституціями.
Приємно, що першочергово йдеться про допомогу експортерам, щоправда – за рахунок політичних рішень Заходу – Україна хоче повного доступу до ринків G7 та ЄС, скасування квот та імпортних мит. Якщо з останнім пунктом можуть виникнути дискусії, то із квотами процес просувається. Зокрема, УСПП вже мав перемовини із Єврокомісією щодо спрощення системи транзиту української продукції, скасування квот.
«В сфері АПК наші експортери вичерпують їх у перші кілька тижнів. Зважаючи на те, що ЄС був і буде нашим найбільшим партнером та ринком збуту, а логістика, скоріше за все переорієнтовуватиметься на авто і залізничні перевезення, то треба думати про повну свободу для вітчизняних аграріїв. Нагадаю, опосередковано Україна годує 400 млн. людей в світі. ООН, яка неодноразово висловлювала свою стурбованість загрозою голоду в третіх країнах, повинна сприяти логістичній та ін. допомозі поновлення українського аграрного експорту в ці країни», - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
Україна при цьому, має власні домашні завдання – привести у відповідність питання сертифікації, зокрема, ветеринарної, впровадити необхідні стандарти і технічні регламенти.
«УСПП вітає також наміри уряду спільно із парламентом законодавчо закріпити масштабну дерегуляцію. Необґрунтовані перевірки, штрафи, тривалість отримання дозволів – це все має залишитися в минулому. Бізнесу потрібно дати свободу дій. Зараз весь світ вражений українським опором російському агресору, передовсім це можливо завдяки довірі суспільства і кожного армійця ЗСУ і головнокомандуючому. Але тут є ще один компонент: певна свобода і маневреність кожного підрозділу, певні рішення приймаються на місцях. Це ж має бути і в економічній площині: підприємець, діючи в рамках правового поля, має почуватися вільним від нагляду, креативити, щоб досягти успіху», - переконаний лідер ділової спільноти.
Повністю відповідають пропозиціям ділової спільноти і такі пункти, як локалізація виробництва, розвиток переробної промисловості, ОПК, галузі високих технологій, досягнення енергетичної незалежності. Про можливість значно збільшити видобуток власного газу та наростити обсяги вироблення електроенергії атомними електростанціями УСПП говорить вже кілька років. Проте тут варто доповнити запропоновані Мінекономіки пункти.
«Можливо, це просто нарис плану, що буде розширений, проте у ньому мало передбачені такі пункти, як розвиток зеленої енергетики з ВДЕ, що критично важливо в подальшій співпраці і інтеграції в ЄС. Також маємо розв’язати проблему технічного переоснащення промислових підприємств за останніми стандартами. Наше виробництво досі енергоємне, має значний вуглецевий слід», - відзначив Анатолій Кінах.
Із 2026 року в ЄС встановлюватиметься додаткове мито на імпортовану продукцію в залежності від обсягу вуглецевого сліду при її виробництві. Товарообіг з ЄС - більше 40% від загального обсягу і його буде збільшено. У разі впровадження таких мит ми можемо втрачати від 700 млн. до 1 млрд. євро щороку. Тому потрібно вже зараз впроваджувати заходи, щоб мінімізувати цей додатковий фінансовий тиск на український експорт та конкурентоспроможність. Робити ставку на побудову нових заводів вже за «зеленими» стандартами – це як робити один крок із десяти: переоснащення потребують і існуючі промислові гіганти, і середній бізнес.
Ділова спільнота наполягає на включенні до економічного блоку Плану повоєнного відновлення України чітких зобов’язань уряду провести нарешті податкову реформу. Це надзвичайно важливо для стимулювання саме малого і середнього бізнесу. Всі нещодавні новації, що дозволяють підприємцям повертатися до роботи, закінчаться після нашої перемоги і скасування воєнного стану. Ми всі сподіваємося, що це трапиться якнайшвидше.
Після цього економіка України зіштовхнеться з великою кількістю викликів, адже масштаби руйнувань і втрат вражаючі. Першочерговою потребою є створення умов для повернення тих 5 млн. біженців, що покинули Україну, рятуючись від російської агресії. Для цього варто вже впроваджувати проєкти відбудови житлового фонду, причому не тимчасових осель, викупу новобудов за кошти державного і місцевих бюджетів (за умов наявності донорських коштів з ЄС, міжнародних організацій).
Другий крок – це створення умов самозайнятості. Малий бізнес є кровоносною системою економіки, забезпечує робочі місця. Від початку війни 50-56% громадян втратили джерела свої прибутків або ж мають урізані на 10-30% доходи.
«Тому перші роки після війни податкове навантаження має бути мінімальним, а доступ до фінансових ресурсів – прозорим і легким. Необхідні фіскальні пільги тим, хто відкриває свою компанію та забезпечує роботою принаймні кількох людей. Податкова реформа, що закріпить ці положення, повинна бути підготовлена вже зараз. Щоб країна, яка політично, морально піднеслася на величезну кількість щаблів уверх, не опинилася після війни в економічних реаліях зразка попередніх років», - підсумував президент УСПП.
Нагадаємо, під егідою Українського союзу промисловців і підприємців діє Антикризовий штаб допомоги промисловості та бізнесу. У його складі - представники уряду (заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов), ВРУ (голови профільних комітетів Данило Гетьманцев, Дмитро Наталуха), Нацбанку України (голова Ради Богдан Данилишин), Офісу Президента, обласних військових адміністрацій (голова Закарпатська ОВА Віктор Микита), Торгово-промислової палати, Будівельної палати, профспілок, роботодавців, галузевих асоціацій тощо.
Наразі штаб займається поточними проблемами релокації підприємств, вирішенням логістичних питань українських експортерів, що не мають доступу до морських шляхів тощо. Проте окреслені вище податкові та ін. ініціативи будуть озвучені на найближчому засіданні штабу.