Поділитись
Систему держуправління, безумовно, необхідно вдосконалювати. Особливо, що стосується оперативності і зворотного зв’язку із бізнесом, експертами в економічній царині. В умовах мобілізаційної економіки тримати «роздуті» штати держслужбовців, де це не є необхідно – занадто велика розкіш для бюджету.
Втім, важливо, щоб оптимізація міністерств, до ідеї якої знову повернулися після літа, відбувалася на основі глибокого аналізу можливих наслідків і перспектив.
На цьому наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців. Тут відреагували на поширену в ЗМІ чергову концепцію побудови Кабінету міністрів України, представлену на нараді із Президентом.
Зокрема, промисловці і підприємці не згодні із об’єднанням ключових міністерств – Міекономіки, Мінагрополітики та Мінстратегпрому в одну структуру. Перед одним органом буде поставлений завеликий обсяг завдань, і якщо мета – скоротити штати держслужбовців – то навантаження на тих, хто залишиться, зумовить значне зниження ефективності їх роботи.
До прикладу, в аграрній сфері виробники та екпортери переживають непрості часи. Бізнес уникає називати ситуацію критичною, адже забезпечена продовольча безпека України, продовжується відвантаження зерна за контрактами за кордон. Проте втрати активів в АПК становлять вже 70%, підприємствам не повертають негативне сальдо ПДВ – мільярди гривень – кредитування явно не співставне із потребами аграріїв. Боротьба із так званим обірваним експортом (купівля зерна за готівкові кошти) – поки примарна і тут вже є законодавчі ініціативи, що можуть негативно вплинути саме на прозорий бізнес.
Тому Мінагрополітики має залишитися самостійним гравцем в уряді, без інтеграції в інші структури. Аграрні асоціації, УСПП планують направити відповідного листа із обґрунтуваннями Президенту та Кабміну.
Схожа позиція і щодо Мінстратегпрому. Україні потрібна комплексна державна політика розвитку індустріально-інноваційної економіки. Йдеться про потребу прийняття відповідного пакету законів та необхідних програм підтримки для галузей в умовах воєнного часу, з подальшою їх модернізацією.
За нещодавніми підрахунками УСПП, такий підхід в середньостроковій перспективі дав би можливість створити 600 тис. робочих місць в Україні, повернути біженців, створивши на внутрішньому ринку гідні умови праці та її оплати.
Наразі вітчизняна індустрія значно постраждала через війну і дії російського агресора. Гірничо-металургійний комплекс має спад виробництва більше, ніж на 60%, через брак коштів, дорогу логістику, а тепер і проблеми із електроенергією - нормально не функціонує хімічна, переробна промисловість тощо.
«Цими питаннями мають опікуватися конкретні структури, а посадовці – брати відповідальність за досягнення позитивних результатів. Розпорошеність відповідальності в умовах мобілізаційної економіки – це великий ризик», - вважає президент УСПП Анатолій Кінах.
Також важливо, щоб переформатування міністерств в кінцевому підсумку не нашкодило логістиці прийняття скоординованих рішень в уряді, а також відповідало стандартам і нормам ЄС. Оскільки Україна є державою-кандидатом на вступ до Євросоюзу, будь-які зміни в системі держуправління мають відповідати цій меті.
Згаданою концепцією також передбачено скорочення граничної чисельності штату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, подекуди більше, ніж удвічі.
Тому логічно, що постане питання про перекваліфікацію, навчання і допомогу із працевлаштуванням для тисяч колишніх спеціалістів. Це потрібно розуміти та закладати під даний процес певні ресурси.
Загалом весь процес трансформації міністерств повинен мати перехідні періоди, щоб ефективність їх діяльності не знижувалася.
«Ми рекомендуємо уряду врахувати висловлені зауваження і пропозиції, адже надзвичайно важливо, щоб в умовах воєнного часу приймалися правильні і швидкі рішення в економіці та інших важливих сферах», - підсумували в УСПП.