Поділитись
Зростання держборгу тисне на бюджет та спрямовує ресурси внутрішнього фінансового ринку на поточне споживання, а не розвиток. Сукупний державний борг України станом на 31 січня становив 2,56 трлн грн, або $90,7 млрд. За місяць він збільшився на 6 млрд. грн. При цьому, у бюджеті 2021 закладено 40% його дохідної частини на обслуговування держборгу, а 60% всіх доходів планують отримати з нових запозичень.
Такі значні обсяги боргів посилюють залежність ситуації з бюджетом від стану фінансових і товарних ринків, а також актуалізують ризики кризового сценарію.
Так в УСПП прокоментували заяву прем’єра Д.Шмигаля. «Зростання державного боргу є природним і знаходиться в допустимих параметрах, узгоджених міжнародними партнерами України», - запевнив глава уряду.
Як розповів президент УСПП Анатолій Кінах, проблема не у співвідношенні боргу до ВВП, а у вартості запозичень і термінах їх повернень.
«При такому борговому навантаженні високі і ризики його рефінансування. Україна щорічно шукає джерела для покриття позик на зовнішніх і внутрішніх (держоблігації) ринках. Наразі у гривневому еквіваленті річні ставки за держоблігаціями сягають 12%. Це створює загрозу високої вартості кредитних ресурсів, відволікає фінанси з внутрішнього ринку, котрі могли б бути спрямовані на реальний сектор економіки. Величезні суми йдуть на поточне споживання, обслуговування держборгу замість модернізації економіки», - наголосив лідер ділової спільноти.
У 2020 році основними компонентами нетто-приросту державного боргу стали: облігації внутрішньої державної позики (+171,4 млрд грн) ; позики міжнародних фінансових організацій (+3,3 млрд дол.).
«Облігації свого роду перетворилися у фінансову піраміду. Банкам вигідно працювати з ними та отримувати свій відсоток. Відтак бізнес, індустрія кредитуються за залишковим принципом. А ставки досі надто високі – програми «Доступні кредити 5-7-9%» явно недостатньо», - каже президент УСПП.
Це ж підтверджує і рішення Нацбанку вперше за два роки підвищити облікову ставку – з 6 до 6,5%.
Анатолій Кінах підкреслив: низька конкурентоспроможність української економіки зумовлена браком ресурсів на розвиток та процесами деіндустріалізації. Високотехнологічні галузі – авіа-, ракето-космічне-, судно-, машинобудування тощо – є по своїй суті бюджетоутворюючими. Натомість затяжна криза в промисловості, високий відсоток імпорту іноземної складної техніки і продукції в держзакупівлях штовхає Україну у бік сировинної економіки.
Відтак уряду не варто робити вигляд, що все гаразд із зростанням держборгу – українська економіка до цього не готова. Принаймні, у нинішньому її стані.
Натомість Кабміну, Нацбанку необхідно повернутись до пропозицій промислової спільноти, Антикризової ради громадських організацій. Мова йде про відпрацювання спільних дій із покращення доступу бізнесу до фінансових ресурсах на сприятливих умовах.
УСПП переконаний, що підприємницькому середовищу необхідні антикризові ставки, які не перевищуватимуть 2-3%.