Поділитись
Українська економіка продовжує відновлюватися, але нижчими темпами, ніж прогнозувалося минулого року. Наразі реальний ВВП становить лише 80% відносно довоєнного рівня.
Збитки, завдані війною рф проти України, перевищують $500 млрд. Внаслідок повномасштабної агресії росії зруйновано або пошкоджено 10% житлового фонду, втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
При цьому обсяги інвестицій є недостатніми для відновлення економіки та компенсації збитків. Перерозподіл ВВП на інвестиційні цілі складає лише 16% ВВП (вдвічі нижче середньосвітових показників).
Затяжна війна на виснаження ресурсів із російським агресором триває, відтак Україні потрібно значно активізувати процеси економічного відновлення, робити ставку на масштабування виробництва (ОПК, переробка, машинобудування тощо), поліпшити доступ промисловців і підприємців до необхідного їм кредитування.
Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану (АШ) та Українського союзу промисловців і підприємців. Участь у заході взяло понад 300 представників ділової спільноти, експертів, профільних асоціацій, а також Верховної Ради України, РНБОУ, КМУ, іноземні партнери УСПП, наукові інституції, бізнес-омбудсмен Роман Ващук, голова Федерації профспілок Григорій Осовий тощо.
Присутні розглянули результати економіки країни в умовах майже 3 років повномасштабної російської агресії та напрямки підвищення рівня її стійкості та самодостатності у 2025 році.
Як відзначив президент УСПП, голова АШ Анатолій Кінах, необхідно впроваджувати державні програми розвитку промисловості, котрі матимуть системний характер, а також супроводжувати будь-які законодавчі зміни техніко-економічними обгрунтуваннями та прогнозом наслідків для виробників та ВВП. Нещодавнє підвищення податків для бізнесу - поруч із перманентним ростом тарифів в енергетиці та логістиці, дефіциту кадрів, енергоресурсів - негативно впливає на ділові очікування підприємців.
“Опитано біля 32 тисяч респондентів і маємо наступні результати: 37% планують закрити/скоротити/релокувати в ЄС бізнес. З цим потрібно працювати державі і діловим асоціаціям разом. Також болючим питанням залишається брак кредитування, який у нас найнижчий в Європі - близько 15% ВВП. Нацбанк впродовж минулого року вийшов із $35 млрд. інтервенціями на валютному ринку, проте гривня все ж девальвувала на 14%. Зараз є поетапне підвищення облікової ставки, що також не вирішить проблем інфляції, проте залишить недоступним кредитування для бізнесу та виробників. Ми вимагаємо від НБУ та Уряду спільно переглянути та покращити монетарну, грошово-кредитну політику”, - підкреслив А.Кінах.
Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, повністю погоджується з цим: без кредитування бізнесу процеси відновлення економіки не запустяться.
“Потрібен аналіз на рівні центральних органів влади та місцевого самоврядування болючих точок для підприємництва і максимальне їх вирішення”, - зазначив експерт.
Втім, на жаль, жодне із “великих” питань бізнесу не було вирішене - ні в митній, ні в податковій сфері. Таку думку висловив у своєму виступі бізнес-омбудсмен Роман Ващук. За його словами, в Україні є тенденція створювати нові і нові органи для покращення комунікації з бізнесом, вирішення його проблем, проте вони мають обмежений функціонал і вплив. Замість цього варто розвивати ті інституції, які вже довели свою спроможність, а також сконцентрувати увагу на бездоганному дотриманні вже існуючого законодавства.
Окремий блок засідання був присвячений ситуації в гірничо-металургійному комплексі. Через наближення ворожих військ рф біля Покровська зупинила роботу єдина в країні шахта з видобутку коксівного вугілля. Це матиме вкрай негативний вплив на сталеливарну галузь і може спричинити скорочення виробництва щонайменше вдвічі.
І хоча ГМК демонструє деяке обережене зростання (на фоні значного падіння з початку повномасштабної війни з рф), особливо після відкриття морського коридору, практичні всі підприємства сфери перебувають у важкому стані та мають збитки. Про це йшлося у виступі Олександра Каленкова, президента Укрметалургпром. При цьому галузь лишається експортоорієнтованою (на 80%), а отже забезпечує валютні надходження до держбюджету.
“Кабмін має запропонувати заходи з мінімізації втрати видобутку коксівного вугілля на ГМК. Йдеться про фіскальні стимули, митні процедури, доступ до кредитування тощо. В разі відсутності комплексних дій обсяг виробництва в 2025 році знизиться на 50%”, - відзначив Анатолій Кінах.
УСПП вже направляв Кабміну відповідні пропозиції по ГМК, також разом із Антикризовим штабом і Укрметалургпромом, іншими профільними асоціаціями підготує окремі рекомендації Уряду - із урахуванням поточної ситуації.
Це ж стосується і таких напрямів, як кредитування, тарифна політика, ситуація в енергетичному секторі - комплексні пропозиції Антикризового штабу передадуть на опрацювання в парламент, Кабмін, Офіс президента, РНБОУ.