Поділитись
Весняна посівна під загрозою подорожчання через дефіцит палива і добрив, експорт — під тиском вуглецевих обмежень ЄС, а економіка — без чіткої стратегії розвитку. Такі ключові висновки озвучили учасники засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та Правління Українського союзу промисловців і підприємців. Бізнес і експерти попереджають: без термінових рішень Уряду ризики для відновлення економіки та добробуту населення лише зростатимуть.
Президент УСПП Анатолій Кінах окреслив тривожну макроекономічну картину, яка формується на п’ятому році повномасштабної війни з російським агресором. За його словами, на тлі ризиків затримки міжнародної фінансової допомоги — як від Європейського Союзу, так і в межах чергової програми МВФ — українська економіка входить у період підвищеної вразливості, що потребує не ситуативних, а стратегічних рішень уряду.
Втім, підкреслив він, бюджет на 2026 рік знову ухвалено без Програми дій Кабміну — документа, який мав би визначати пріоритети розвитку та інструменти їх досягнення. Це, на думку бізнес-спільноти, свідчить про відсутність системного бачення економічної політики.
Окреме занепокоєння викликають інституційні рішення останнього часу. Йдеться, зокрема, про ліквідацію ключових профільних відомств — Міністерства аграрної політики та Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, які формували політику в базових секторах економіки. Водночас, на тлі зростання державного боргу, який на початок року досяг 214 млрд доларів, держава продовжує реалізацію програм, що, за оцінками експертів, мають радше короткостроковий соціальний ефект, ніж економічний результат. Серед них — різноманітні кешбек-ініціативи, зокрема на пальне, інформаційні марафони та виплати на кшталт «зимових тисяч».
Паралельно, за словами А.Кінаха, посилюється фіскальний тиск на малий і середній бізнес через нові податкові ініціативи, що в умовах війни лише звужує можливості для підприємницької активності та самозайнятості. І лише одностайна позиція підприємництва дає змогу поки “заморозити” такі законопроєкти в парламенті на певний час.
Наслідки такого економічного курсу вже відчутні для населення. У 2025 році середня заробітна плата в Україні становила близько 27 тис. грн, тоді як у сусідній Польщі — в еквіваленті понад 108 тис. грн. Такий розрив не лише підсилює трудову міграцію, а й формує довгострокові ризики втрати людського капіталу. За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні вже сягнув 37%.
У цьому контексті президент УСПП наголосив, що питання зайнятості та доходів громадян виходить за межі економічної політики і стає питанням національної безпеки. В умовах високої смертності, масштабного виїзду біженців за кордон через війну та загальної демографічної кризи держава має концентруватися на збереженні й розвитку людського потенціалу.
Проте поточні економічні тенденції цьому не сприяють. Рівень кредитування бізнесу в Україні залишається одним із найнижчих у Європі, що обмежує можливості для відновлення та інвестицій. До цього додаються наслідки енергетичної кризи — ушкодження ворогом нашої інфраструктури, повільні темпи розвитку розподіленої генерації та високі тарифи. У результаті ціни в промисловості вже зросли на 23%, і цей тиск неминуче транслюватиметься на споживчий ринок.
УСПП наполягає: за таких умов бюджетна політика потребує перегляду і адаптації до воєнних викликів, а уряд і парламент — значно тіснішої координації дій для ухвалення рішень, які стимулюватимуть економічне відновлення, євроінтеграцію та забезпечать стабільність фінансової системи.
Посівна-2026: урожай буде, але за вищу ціну
Питання весняно-польових робіт 2026 року стало одним із ключових на засіданні, адже саме від нього залежить не лише майбутній урожай, а й цінова ситуація на продовольчому ринку.
Як зазначив заступник директора ННЦ "Інститут аграрної економіки" Микола Пугачов, попри складні воєнні умови, базовий прогноз для агросектору залишається стримано позитивним: у 2026 році виробництво продукції рослинництва може зрости приблизно на 4% у порівнянні з минулим роком. Водночас цей сценарій значною мірою залежить від вартості ключових ресурсів — передусім пального та мінеральних добрив.
Саме цей фактор, за словами експерта, формує основний ризик. У разі збереження поточних тенденцій витрати аграріїв можуть зрости на 15–20%, що автоматично підвищить собівартість продукції. Загальний обсяг витрат на посівну кампанію оцінюватиметься при такому сценарії на рівні 650–680 млрд грн, а вирощений урожай обійдеться щонайменше на 15% дорожче, ніж торік. У таких умовах найбільш вразливими стануть малі та середні господарства, які вже сьогодні стикаються з дефіцитом обігових коштів і обмеженим доступом до фінансування.
Проблему вартості ресурсів безпосередньо пов’язали зі станом хімічної промисловості. Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов звернув увагу на системну деградацію галузі. Із дев’яти підприємств-виробників мінеральних добрив наразі працюють лише два, що змушує Україну залежати від імпорту.
За його словами, обсяг імпорту добрив сягає близько 10 млрд доларів, тоді як експорт становить лише близько 900 млн доларів. Для порівняння, раніше один лише Одеський припортовий завод забезпечував до 1,8 млрд доларів експортної виручки. Така диспропорція не лише послаблює платіжний баланс, а й безпосередньо впливає на собівартість аграрної продукції.
Серед першочергових кроків для стабілізації ситуації Голубов назвав необхідність надання підприємствам хімпрому статусу критично важливих із можливістю 100% бронювання працівників, а також запуск простоюючих потужностей через механізми приватизації та залучення інвестицій у середньостроковій перспективі.
Додатковим елементом стабілізації може стати розвиток біоенергетики. Як наголосив голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха, галузь уже сьогодні демонструє потенціал для зниження енергетичних ризиків, які безпосередньо впливають і на агросектор.
Наразі в Україні функціонує близько 50 біогазових установок загальною потужністю близько 100 МВт, а також шість підприємств, що виробляють біометан, який поки що переважно орієнтований на експорт. Паралельно набирає обертів виробництво біоетанолу для транспортної галузі.
Учасники засідання відзначили, що розвиток біоенергетики може частково компенсувати дефіцит традиційних енергоресурсів, зменшити витрати виробників і водночас посилити енергетичну безпеку країни. У контексті посівної кампанії це набуває особливого значення, адже ціна енергії прямо впливає на кінцеву вартість продовольства.
Як повідомив президент УСПП Анатолій Кінах, досягнуто домовленості з економічним блоком уряду про проведення найближчим часом розширеної зустрічі з аграріями за участі представників Національного банку та парламенту з метою напрацювання узгоджених рішень.
CBAM: новий удар по українському експорту
Найбільш обговорюваним питанням засідання стало повноцінне впровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM), який уже почав безпосередньо впливати на конкурентоспроможність українського експорту.
Президент об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков звернув увагу на принципову асиметрію умов: у країнах Європейського Союзу цей механізм впроваджувався поступово, протягом десятиліть, і супроводжувався масштабною державною підтримкою бізнесу. Зокрема, підприємства отримують безкоштовні квоти на викиди, доступ до пільгового кредитування та грантові програми на модернізацію і декарбонізацію виробництва.
Натомість для українських виробників CBAM фактично запроваджується без перехідного періоду та компенсаторних інструментів. Ставка вуглецевого мита коливається від 30 до 130 євро за тонну продукції, при цьому відсутність прозорого та повноцінного механізму верифікації викидів призводить до застосування так званих «дефолтних» показників, які часто є значно вищими за реальні. Це, за словами експертів, штучно завищує фінансове навантаження на українські підприємства.
Додаткове занепокоєння викликають дискусії в ЄС щодо розширення дії CBAM на інші галузі, зокрема цементну промисловість та аграрний сектор, що потенційно може ще більше посилити негативний вплив на українську економіку.
Директор ГМК-Центру Станіслав Зінченко навів уже відчутні наслідки впровадження механізму. За його даними, з початку року експорт довгого прокату скоротився на 60%, трубної продукції — на 44%. Сукупний негативний ефект для металургійної галузі може становити близько мінус 0,7% ВВП за підсумками 2026 року.
Це виглядає особливо критично на тлі і без того слабкої динаміки економічного зростання: у 2025 році ВВП України зріс лише на 1,8%. За таких умов додаткові втрати від CBAM фактично нівелюють потенціал відновлення промисловості.
Ситуацію ускладнює й зовнішня конкуренція. Українські виробники змушені конкурувати не лише на європейських ринках, а й на внутрішньому, де посилюється присутність імпорту з Китаю та Туреччини. Завдяки дешевшим енергоносіям ці країни можуть пропонувати продукцію за нижчими цінами, що створює додатковий тиск на національних виробників і знижує їхню конкурентоспроможність навіть всередині країни.
Паралельно з фіксацією негативних економічних ефектів українська сторона активізує переговорний трек із європейськими інституціями, зокрема, йдеться про підготовку зустрічі із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Як зазначив президент УСПП Анатолій Кінах, наразі тривають робочі консультації з представниками Європарламенту, а також формується консолідована позиція українського бізнесу.
Промисловці спільно з національними аналітичними центрами готують звернення до європейських партнерів, у якому буде викладено детальні обґрунтування, прогнозні оцінки наслідків та конкретні економічні розрахунки впливу CBAM на ключові галузі. Найближчим часом планується проведення переговорів у Брюсселі, до яких також мають бути долучені представники уряду — для підвищення статусу діалогу та посилення переговорних позицій України.
Водночас А.Кінах критично оцінив попередню підготовку держави до запровадження нового механізму. За його словами, протягом двох років, поки тривало формування політики CBAM, Кабінет Міністрів та українська дипломатія не використали повною мірою можливості для мінімізації його негативного впливу на національну економіку.
Він також підтримав позицію бізнес-омбудсмена України Анки Фельдгузен, яка полягає в тому, що саме рішення ЄС про впровадження CBAM перегляду не підлягає. Водночас, за наявності належної аргументації, Україна може розраховувати на отримання перехідного періоду або спеціальних умов адаптації, що дозволило б зменшити удар по економіці в умовах війни.
За підсумками засідання Антикризовий штаб готує пакет рекомендацій для уряду, парламенту та Офісу президента. Головний сигнал бізнесу — економіка потребує не точкових рішень, а цілісної стратегії розвитку.