Поділитись
Національний банк України вдруге поспіль у 2025 році підвищив облікову ставку: цього разу на 1 в.п. – до 15,5%. Це рішення регулятор пояснює необхідністю стримування інфляції. Проте в умовах війни, коли економіка потребує стимулів для відновлення, жорстка монетарна політика вже призвела до гальмування економічного розвитку, скорочення доступного кредитування та загострення фінансових викликів для бізнесу. Зростання ВВП 2023 року до 2022 року становило 5,3%, 2024 року до 2023 року + 3,6%, а на 2025 запланований ріст тільки на 2,7%.
Такими діями Нацбанк і Уряд поглиблюють в Україні довгострокову стагнацію економіки.
Наша країна вчергове розпочала рік без програми діяльності КМУ, без глибокого аудиту економіки/виробництва і підведення підсумків 2024 року.
Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під егідою УСПП, провів засідання за участі урядовців, представників парламенту, ділової спільноти, профспілок тощо, на якому підбив підсумки 2024 року і надав пропозиції по проблемним питанням і напрямам розвитку галузей економіки.
В Україні рівень кредитування бізнесу та населення – один із найнижчих у Європі. Обсяг кредитів до ВВП становить лише 15%, тоді як у Чехії чи Польщі цей показник сягає 70-80%. Підвищення облікової ставки тягне за собою зростання вартості кредитів, що робить фінансування бізнесу ще менш доступним. Це особливо критично в умовах війни, коли компаніям потрібно відновлюватися, а економіка потребує додаткових вливань.
Економіка воюючої країни повинна бути стійкою, щоб підтримувати обороноздатність і соціальну стабільність. Проте високі ставки можуть стримувати інвестиції та розвиток підприємництва, що в довгостроковій перспективі уповільнюватиме темпи відновлення.
Поки Україна залежить від зовнішньої підтримки, зокрема з боку США та ЄС. Проте в умовах зміни геополітичних реалій і можливого зменшення фінансової допомоги від США, наша країна має розраховувати більше на власні економічні резерви.
Окрім дорогих кредитів, український бізнес стикається з високими податками та тарифами без належних компенсаторних механізмів, що створює додаткові бар'єри для відновлення виробництва, розширення експорту та залучення інвестицій.
Це дуже небезпечно в умовах війни із російським агресором.
За підсумками 2024 року рівень безробіття в Україні становив 15%, а завантаженість ОПК (дані Уряду) - до 40%. Тим часом ворог зумів поставити свою економіку на військові рейки: наразі в рф рівень безробіття приблизно 2,8%, а ВПК, на жаль, завантажено повністю.
Український союз промисловців і підприємців (УСПП) висловив занепокоєння малоефективними кроками НБУ в даному напрямі. Бізнес-спільнота очікує узгодженої монетарної та грошово-кредитної політики між Нацбанком і Урядом, що дозволило б знайти баланс між боротьбою з інфляцією та необхідністю підтримки економічної активності.
Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану неодноразово подавав відповідні пропозиції до Кабінету Міністрів, РНБО, парламенту та Офісу президента. Йдеться про комплексні заходи, які могли б пом’якшити наслідки жорсткої монетарної політики та забезпечити економічну стійкість у воєнний період.
Що потрібно робити? Наприклад, поєднувати монетарну стабільність із економічними стимулами для бізнесу, що відчуває брак кредитування через його високу вартість.
Йдеться про розширення програм доступного кредитування – особливо для малого та середнього бізнесу.
Паралельно варто оптимізувати податкове навантаження: розробити ефективні механізми підтримки підприємців.
Без продуманих компенсаторних заходів підвищення облікової ставки може стати додатковим викликом для української економіки, що працює в умовах повномасштабної війни рф проти України ось вже четвертий рік поспіль. Від ефективності державної політики сьогодні залежить, наскільки стійкою буде економіка завтра.